Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/3154/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1689/21 Справа № 206/3154/21 Суддя у 1-й інстанції - Малихіна В. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 11 липня 2021 року об 11:10 год. в м. Дніпрі по вул. 20-річчя Перемоги, 16 керував ТЗ ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора, AL 10 TE 3T № 139 0316, що підтверджується тестом № 139 від 11 липня 2021 року. Результати огляду становлять 1,82 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду скасувати та провадження закрити. Обґрунтовуючи поважність пропуску строк на апеляційне оскарження зазначає, що після проголошення оскаржуваної постанови захворів та знаходився на лікуванні. Вважає, що строк підлягає поновленню з огляду на те, що останній день подання апеляційної скарги припадає на вихідний день, а він подав у перший робочий день після нього. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що транспортним засобом не керував, спиртних напоїв не вживав, випадково зняв транспортний засіб з стояночного тормозу і він покотився. Вказує, що наполягав на огляді у медичному закладі, проте працівники поліції відмовили йому. Зазначає, що під час огляду працівники поліції не представили йому свідків, не відібрали в нього пояснення, не надали копію протоколу та відмовили в залученні захисника. Звертає увагу, що протокол взагалі не містить відомості про свідків, а відеофіксація не може їх замінити. Вказує, що в акті огляду в графі з результатами згоден стоїть підпис іншої особи. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 05 жовтня 2021 року за участю ОСОБА_1 . З матеріалів слідує, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 05 жовтня 2021 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи його розписка (а.с.32), тоді як апеляційна скарга подана до відділення Нової пошти 18 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що остання дата для подання апеляційної скарги 15 жовтня 2020 року вихідний день, апеляційну скаргу подано до відділення Нової пошти у наступний перший робочий день 18 жовтня 2021 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений не був. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою Драгера 4854, результат огляду 1,82 проміле; роздруківкою тестування до Драгера, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 1,82 проміле; відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким підтверджується факт проходження ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки такого сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи апеляційної скарги щодо того, що він не керував транспортним засобом спростовуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, відеозаписом з бодікамери поліцейського. Посилання ОСОБА_1 про те, що він наполягав на огляді у медичному закладі, проте працівники поліції відмовили йому, частково підтверджуються матеріалами справи. Так з відеозапису з бодікамери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 багато разів намагався пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу Драгер, проте через його неправильні дії, а саме неправильне продування повітря у трубку, прилад не давав результату, у зв`язку з чим ОСОБА_1 зазначав, що згоден пройти огляд у лікарні, однак згодом у останнього вийшло правильно продути у Драгер та було отримано результати огляду 1,82 проміле. Після отримання результатів ОСОБА_1 жодних клопотань про проведення огляду у медичному закладі не заявляв та на проведенні такого огляду не наполягав, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання проведеного огляду на стан сп`яніння таким, що проведено з порушенням вимог закону. Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_2 про те, що під час огляду працівники поліції не представили йому свідків, а відеофіксація не може їх замінити, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП участь свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а відповідно до матеріалів справи огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису, як і передбачено вимогами вказаної статті. Той факт, що працівники поліції не відібрали в ОСОБА_2 пояснення, не є істотним порушенням вимог закону з огляду на те, що останній відмовився від їх надання. Всупереч доводам ОСОБА_2 в апеляційній скарзі акт огляду взагалі не містить підпису будь-кого у графі згоден з результатами. При цьому твердження ОСОБА_2 з приводу того, що його позбавили права користування правовою допомогою під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в даному випадку є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП особа, що притягається до адміністративної відповідальності, має право серед іншого при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Тобто, ОСОБА_2 дійсно має право мати адвоката, але вже на стадії судового розгляду. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм було надано відповідну оцінку, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції, та оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот