Постанова Волинський апеляційний суд № 162/501/21

Справа № 162/501/21 Головуючий у 1 інстанції: Савич А. С. Провадження № 22-ц/802/1449/21 Категорія: 96 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я., секретар судового засідання Галицької І. П., з участю: заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Піддубного О. О., представника заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області Слюсара Е. В., заінтересованої особа ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Любешівська селищна рада, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Заявник ОСОБА_1 17.08.2021 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була членом сім`ї ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання нормативно гарантованих страхових виплат у зв`язку із смертю матері через гостре професійне захворювання, що пов`язане з виробництвом. В обгрунтування заяви вказує, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При житті ОСОБА_3 працювала в комунальному підприємстві «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради на посаді сестри медичної офтальмологічного кабінету поліклінічного відділення. Відповідно до Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_2 в КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» від 18.06.2021, випадок гострого професійного захворювання на COVID-19, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 визнано таким, що пов`язано із виробництвом. Інфікування потерпілої відбулося у робочий час при наданні медичної допомоги пацієнту, якому невдовзі було поставлено діагноз гостра респіраторна хвороба COVID-19. Вказаний випадок гострого захворювання підпадає під дію абз. 15 п. 52 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019. Встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_3 необхідно заявниці для отримання одноразової допомоги. 01.07.2021 ОСОБА_1 зверталася до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області із заявою про виплату одноразової допомоги як члена сім`ї померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка працювала медичною сестрою офтальмологічного кабінету поліклінічного відділення КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» та померла внаслідок короновірусної хвороби та до Камінь-Каширського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області. Листами від 05.07.2021 та 14.07.2021 їй відмовлено у виплаті з посиланням на той факт, що з урахуванням наданих документів в управління немає підстави вважати заявника належним до складу сім`ї померлого медичного працівника та особою, яка має право на страхову виплату. Зазначає, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як між дочкою та матір`ю підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.04.1987. Місцем реєстрації заявниці являється АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України. Місцем реєстрації померлої ОСОБА_3 вказана та ж сама адреса, що і в заявниці. З 21.05.2019 ОСОБА_1 працювала на посаді менеджеру зі збуту у ТзОВ «Агро Л В Лімітед» у місті Львів, однак у зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України цієї інфекційної хвороби з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, а надалі всі карантинні обмеження неодноразово продовжувались. З цих підстав організацією було прийнято рішення про перехід працівників усіх підрозділів на дистанційну форму роботи 16.03.2020. У зв`язку з карантинними обмеженнями, заявниця повернулася до смт Любешів, та з 16.03.2020 по 30.06.2021 перебувала на дистанційній формі роботи із дому. Вказує на те, що від 16.03.2020 і до смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 мешкали спільно однією сім`єю та були спільно зареєстровані у квартирі, яка належала померлій, вели спільне господарство та спільний бюджет. За час хвороби мами, заявниця купувала їй ліки, готувала їй їжу, турбувалась про стан її здоров`я та були пов`язані з нею спільним побутом. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була членом сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заінтересована особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, також посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що згідно п. 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2020 № 498, у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Члени сім`ї та батьки померлого медичного працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. А тому суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що заявниця постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 , оскільки вона тривалий час проживає та працює в м. Львів. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. Представник заявника адвокат Піддубний О. О. подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що відповідно до Витягу № 1671 від 30 червня 2021 року, виданого Центром надання адміністративних послуг Любешівської селищної ради: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19 жовтня 2009 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 09 вересня 1998 року по теперішній час. Місцем реєстрації померлої ОСОБА_3 з 02 листопада 1988 року була також адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 . Починаючи з 21 травня 2019 заявниця працювала на посаді менеджера із збуту у ТзОВ «Агро Л В Лімітед» у місті Львів та винаймала там квартиру. У зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України цієї інфекційної хвороби з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, а надалі всі карантинні обмеження неодноразово продовжувались. З цих підстав організацією було прийнято рішення про перехід працівників усіх підрозділів на дистанційну форму роботи 16.03.2020. У зв`язку з карантинними обмеженнями, заявниця повернулася до смт Любешів, та з 16.03.2020 по 30.06.2021 перебувала на дистанційній формі роботи із дому. Від 16.03.2020 і до смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 мешкали спільно однією сім`єю та були спільно зареєстровані у квартирі, яка належала померлій, вели спільне господарство та спільний бюджет. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заінтересована особа Любешівська селищна рада подала відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що не викликає сумніву факт перебування заявниці та ОСОБА_3 у родинних стосунках, оскільки померла є матір`ю заявниці. Судом досліджено факт перебування померлої та заявниці у родинних стосунках, факт реєстрації заявниці та померлої за однією адресою та факт ведення ними спільного господарства. Селищна рада вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Представник заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області Слюсара Е. В. в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Заявниця ОСОБА_1 , її представник адвокат Піддубний О. О., заінтересована особа ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення. Представник заінтересованої особи Любешівської селищної ради в суд апеляційної інстанції не з`явився, хоча належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представника заінтересованої особи, представника заявника, приходить до висновку, що апеляційну скаргу заінтересованої особи необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 18.04.1987, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . З паспорта заявника встановлено, що вона зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу № 1671 адміністратора відділу «ЦНАП» Любешівської селищної ради від 30.06.2021 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.10.2009 по т.ч. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою директора ТзОВ «Агро Л В Лімітед» від 10.08.2021, ОСОБА_1 працює у зазначеному товаристві на посаді менеджера із збуту з 21.05.2019 року. У зв`язку з епідемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою SARS-CoV-2, на всій території України було встановлено карантин. З цих підстав було прийнято рішення про перехід працівників усіх підрозділів на дистанційну форму роботи з 16 березня 2020 року, а тому ОСОБА_1 із вказаної дати по 30 червня 2021 року перебувала на дистанційній формі роботи із дому. З копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вищевказаною адресою на день смерті була зареєстрована та проживала завниця ОСОБА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 18 травня 2021 року Любешівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). З акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_2 в КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради від 18.06.2021, вбачається, що ОСОБА_3 працювала сестрою медичною офтальмологічного кабінету поліклінічного відділення. ОСОБА_3 при виконанні функціональних обов`язків мала контакт із пацієнтом з підтвердженим в подальшому діагнозом COVID-19 ( ОСОБА_5 ). Випадок захворювання з подальшою смертю сестри медичної ОСОБА_3 , є випадком гострого професійного захворювання. За результатами епідеміологічного розслідування та висновком лікаря профпатолога КП «Волинська обласна клінічна лікарня» від 01.06.2021, комісія вважає випадок гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку з ОСОБА_3 , пов`язаним з виробництвом. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19). Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області розглянувши заяву ОСОБА_1 на призначення страхової виплати повідомив 05.07.2021 заявницю, що вона має право звернутись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, що на момент смерті матері вона складала її сім`ю. Камінь-Каширське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області листом від 14.07.2021 повідомило заявницю, що нею не надано відомостей про спільне проживання, ведення спільного побуту та взаємні права та обов`язки з ОСОБА_3 та право на звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту. Відмови у призначенні допомоги від Фонду соціального страхування заявниця не отримала. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявник не має іншої можливості підтвердити факт того, що вона і її мати, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були членами однієї сім`ї, встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, оскільки, з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації прав заявника на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2020 № 498, у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Члени сім`ї та батьки померлого медичного працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. За ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до Витягу № 1671 від 30 червня 2021 року, виданого Центром надання адміністративних послуг Любешівської селищної ради: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19 жовтня 2009 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 09 вересня 1998 року по теперішній час. Місцем реєстрації померлої ОСОБА_3 з 02 листопада 1988 року була також адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 . Починаючи з 21 травня 2019 заявниця працювала на посаді менеджера із збуту у ТзОВ «Агро Л В Лімітед» у місті Львів та винаймала там квартиру. У зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України цієї інфекційної хвороби з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, а надалі всі карантинні обмеження неодноразово продовжувались. З цих підстав організацією було прийнято рішення про перехід працівників усіх підрозділів на дистанційну форму роботи 16.03.2020. У зв`язку з карантинними обмеженнями, заявниця проживала у смт Любешів, та з 16.03.2020 по 30.06.2021 перебувала на дистанційній формі роботи із дому. Від 16.03.2020 і до смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 проживали спільно однією сім`єю та були спільно зареєстровані у квартирі, яка належала померлій, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, що підтверджено свідками у справі та визнається заінтересованою особою Любешівською селищною радою. Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Заінтересована особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області не надало суду доказів, що заявниця постійно проживала у м. Львові та не була членом сім`ї своєї матері ОСОБА_3 . Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту, що ОСОБА_1 є членом сім`ї ОСОБА_3 (своєї матері), а тому вимоги заявника про встановлення юридичного факту підставно задоволені в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Судді