Ухвала КАС ВС № 640/9988/20

УХВАЛА 09 грудня 2021 року м. Київ справа № 640/9988/20 адміністративне провадження № К/9901/42032/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/9988/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про застосування заходів реагування, УСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулось з позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - відповідач, АТ «Укрексімбанк», Банк) про застосування заходів реагування, в якому просило: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі АТ «Укрексімбанк», розташованого за адресою: вул. Антоновича 127 у Голосіївському районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити до повного усунення наступних порушень, зазначених в акті перевірки. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, позов задоволено частково: - застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі АТ «Укрексімбанк», розташованого за адресою: вул. Антоновича 127 у Голосіївському районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити до повного усунення наступних порушень, зазначених в акті перевірки № 391 від 16.09.2020: у віконних отворах сходових кліток будівлі фрамуги для димовидалення виконані таким чином, що відчинення з рівня сходової площадки неможливе, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановленого законодавством, чинним на момент початку використання об`єкта; коридори будівлі, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56; система автоматичного водяного пожежогасіння не утримується в постійній готовності до виконання роботи (знаходиться у ручному режимі); - обов`язок опечатати та відімкнути від джерел електроживлення покладено на ГУ ДСНС України з надзвичайних ситуацій у місті Києві; - контроль за виконанням судового рішення щодо усунення АТ «Укрексімбанк» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на ГУ ДСНС у місті Києві; - у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. 19 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/9988/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для касатора, становить значний суспільний інтерес, а суд першої інстанції помилково відніс справу до справ незначної складності. На обґрунтування вказаних доводів скаржник посилається, зокрема на те, що зупинення діяльності касатора призведе до дестабілізації життєво важливих для існування суспільства та держави систем, порушення нормального порядку функціонування яких призведе до значних або навіть непоправних негативних наслідків для національної та економічної безпеки, обороноздатності країни, співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями банківського сектору, заподіє непоправиму шкоду правам, охоронюваним законом інтересам АТ «Укрексімбанк», юридичним та фізичним особам, які є клієнтами Банку, та державі вцілому. Також скаржник зазначає, що від розгляду цієї справи залежить зупинення чи можливість подальшої експлуатації будівлі головного офісу Банку, тобто можливість безперервного функціонування банківської установи, об`єкту критичної інфраструктури держави, системно важливого банку, можливість належним чином виконувати свої зобов`язання перед клієнтами, партнерами тощо. Суд критично оцінює зазначені доводи скаржника, оскільки такі не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи. Не підтвердженим є і те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні винятково для особи, яка подає касаційну скаргу. Крім того, Суд зауважує, що застосування заходів реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосовування заходів реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними та притаманні кожній аналогічній справі, а тому в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що безпосередньо ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Щодо посилання скаржника на приписи частин першої та четвертої статті 328 КАС України, то Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі, що була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних рішень Судом не вирішується. Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/9988/20. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко