Ухвала КАС ВС № 816/4608/14

УХВАЛА 08 грудня 2021 року м. Київ справа № 816/4608/14 адміністративне провадження № К/9901/37877/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. перевірив касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 816/4608/14 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення та поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: 20 жовтня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв`язку 18.10.2021). Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року касаційну скаргу касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 816/4608/14 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення та поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - було залишено без руху, з установленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання. 25.11.2021 на адресу Суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, до якого було додано докази сплати судового збору. 20.11.2014 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної прокуратури про скасування наказу прокурора Полтавської області про звільнення від 23.10.2014 №533, поновлення на посаді заступника прокурора міста Комсомольська Полтавської області з 24.10.2014 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Полтавської області від 23 жовтня 2014 року №533к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора міста Комсомольська Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора міста Комсомольська Полтавської області з 24 жовтня 2014 року. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 09 лютого 2021 року в сумі 1 983 261,42 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят три тисячі двісті шістдесят одна гривня сорок дві копійки) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора міста Комсомольська Полтавської області та в частині стягнення з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 15 липня 2021 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 18.10.2021, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. Разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що рішення суду апеляційної інстанції було отримано відповідачем лише 29.09.2021, в підтвердження чого скаржником надано супровідний лист суду першої інстанції про направлення постанови суду апеляційної інстанції. Cуд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження були визнані неповажними. Інших причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 816/4608/14 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2021 року, скаржником надано не було. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи, що скаржником не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2021 року, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд. На підставі викладеного, керуючись статтею 287, статтею 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 816/4608/14 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення та поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова