Постанова 4855 № 640/21784/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21784/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 червня 2019 року № 1196934/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 22 квітня 2019 року №2441; від 18 червня 2019 року № 1196944/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23 квітня 2019 року №2457; від 18 червня 2019 року № 1196937/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 26 квітня 2019 року №2552; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 квітня 2019 року №2441, від 23 квітня 2019 року №2457, від 26 квітня 2019 року №2552, подані ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК», датою їх подання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН протиправно відмовлено позивачу у реєстрації поданих податкових накладних, оскільки ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податку із встановлених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У порядку пп.201.16 ст.201 ПКУ, п. 14 Порядку про зупинення реєстрації податкових накладних позивач подав письмові пояснення та копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН. Зокрема, надано до податкового органу пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленим ПН; детально розписано специфіку господарської діяльності. Проте, контролюючим органом протиправно проігноровано надану інформацію. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 червня 2019 року № 1196934/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 22 квітня 2019 року №2441; від 18 червня 2019 року № 1196944/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23 квітня 2019 року №2457; від 18 червня 2019 року № 1196937/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 26 квітня 2019 року №2552. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 квітня 2019 року №2441, від 23 квітня 2019 року №2457, від 26 квітня 2019 року №2552, подані ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК», датою їх подання. В решті рішення залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання ДПС здійснити конкретні дії щодо реєстрації спірних податкових накладних, не суперечать закону і забезпечують ефективний захист прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та гарантує остаточне вирішення спору між сторонами. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що по факту надання послуг з поставки газу вуглеводневого скрапленого Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» відповідно до Договору поставки скрапленого газу № 195-2019/ІГПК від 21.01.2019 платником податку - постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» у відповідності з вимогами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України складено в електронній формі та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2441 від 22.04.2019, №2457 від 23.04.2019, №2552 від 26.04.2019. По поданій на реєстрацію податковій накладній №2441 від 22.04.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» отримало в електронному вигляді в текстовому форматі квитанцію № 9094186697, згідно якої податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» повідомлено про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №2441 від 22.04.2019 року зупинена; ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. 09.06.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» у порядку п. 201.16 201 ПКУ, п. п. 14, 15 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві Повідомлення №2441 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена за № 2441 - стосовно зупинення реєстрації податкової накладної разом з поясненнями та первинними документами. Рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 18.06.2019 року № 1196934/41721412 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2441 від 22.04.2019 року. Вказане рішення податкового органу оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.07.2019 №32140/41721412/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 18.06.2019 року № 1196934/41721412 без змін. По поданій на реєстрацію податковій накладній №2457 від 23.04.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» отримало в електронному вигляді в текстовому форматі квитанцію № 9094183953, згідно якої податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» повідомлено про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №2457 від 23.04.2019 року зупинена; ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. 10.06.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» у порядку п. 201.16 201 ПКУ, п. п. 14, 15 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві Повідомлення №2457 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена за № 2457 - стосовно зупинення реєстрації податкової накладної разом з поясненнями та первинними документами. Рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 18.06.2019 року № 1196944/41721412 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2457 від 23.04.2019 року. Вказане рішення податкового органу оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.07.2019 №32444/41721412/2 скаргу, позивача залишено без задоволення, а рішення від 18.06.2019 року № 1196944/41721412 без змін. По поданій на реєстрацію податковій накладній №2552 від 26.04.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» отримало в електронному вигляді в текстовому форматі квитанцію № 9094185744, згідно якої податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» повідомлено про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №2552 від 26.04.2019 року зупинена; ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. 10.06.2019 ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» у порядку п. 201.16 201 ПКУ, п. п. 14, 15 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві Повідомлення №2552 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена за № 2552 - стосовно зупинення реєстрації податкової накладної разом з поясненнями та первинними документами. Рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 18.06.2019 року № 1196937/41721412 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2552 від 26.04.2019 року. Вказане рішення податкового органу оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення рол реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.07.2019 №32141/41721412/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 18.06.2019 року № 1196937/41721412 без змін. Вважаючи зазначені рішення комісії протиправними та такими, що прийтяті всупереч нормам чинного законодавства, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначалося, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За приписами п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. У відповідності до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Як убачається зі змісту наявних у матеріалах справи квитанцій № 9094186697 від 10.05.2019 року, № 9094183953 від 10.05.2019, № 9094185744 від 10.05.2019 в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних № 2441 від 22.04.2019, №2457 від 23.04.2019, №2552 від 26.04.2019 вказано, що вони відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок № 117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 117). На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18. Також, на сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018, відповідно до пп. 1.6 п. 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Колегія суддів зазначає, що реєстрація спірної податкової накладної зупинена податковим органом з посиланням на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18. Отже, посилання контролюючого органу на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної є безпідставним, оскільки лист ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, яким оприлюднено ці критерії, не є нормативно-правовим актом, як не є нормативно-правовим актом критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, оприлюднені 13.11.2018 на сайті ДФС України. Окрім того, колегія суддів зазначає, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Проте, як свідчать матеріали справи, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять собі ні мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку, ні доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак задіяння позивача у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту, з посиланням на відповідні документи. Також рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18. Разом з тим, як свідчать матеріали справи позивачем до податкового органу були надані необхідні документи. Проте, з рішеннь про відмову в реєстрації податкової накладної вбачається відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Окрім того, позивачем до матеріалів справи надані: копія Договору №1-2019/ГГТ поставки скрапленого газу від 04.01.2019; копія видаткової накладної №579 від 21.04.2019, копія видаткової накладної №586 від 21.04.2019, копія видаткової накладної №620 від 26.04.2019, копія ТТН №29 від 21.04.2019, копія ТТН №38 від 26.04.2019, копія ТТН №39 від 26.04.2019, копія платіжного доручення №526 від 03.05.2019, копія платіжного доручення №536 від 07.05.2019, копія Договору №195-2019/ІГПК поставки скрапленого газу від 21.01.2019; копія видаткової накладної №2391 від 22.04.2019, копія видаткової накладної №2394 від 23.04.2019, копія видаткової накладної №2508 від 26.04.2019, копія ТТН №694 від 22.04.2019, копія ТТН №699 від 23.04.2019, копія ТТН №700 від 26.04.2019, копія платіжного доручення №153 від 03.05.2019, копія платіжного доручення №156 від 06.05.2019, копія Договору №5/2018 про перевезення вантажів автотранспортом від 29.06.2018, копія акту надання послуг №95 від 30.04.2019, копія акту надання послуг №102 від 30.04.2019, копія платіжного доручення №524 від 03.05.2019, копія платіжного доручення №533 від 10.05.2019, копія Сертифікату відповідності DIN.00005-19, копія паспорту якості №6474 від 19.04.2019, копія паспорту якості №6115 від 20.04.2019. Колегія суддів зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства. Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Комісії рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 червня 2019 року № 1196934/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 22 квітня 2019 року №2441; від 18 червня 2019 року № 1196944/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23 квітня 2019 року №2457; від 18 червня 2019 року № 1196937/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 26 квітня 2019 року №2552 є протиправними та підлягають скасуванню. Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про протиправність оскаржених рішень відповідача, суд першої інстанції помилково вважав, що позовна вимога про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладніу від 22 квітня 2019 року №2441, від 23 квітня 2019 року №2457, від 26 квітня 2019 року №2552, подані ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК», датою їх подання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). Окрім того, колегія суддів зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи N R (80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.80 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції та не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Згідно з абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. Крім того, колегія суддів за зазначає, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року N 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки. Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у даному випадку задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246). Таким чином, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» датою її фактичного подання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення щодо відмови у задоволенні прозовних вимог з помилковим застосуванням норм матеріального права, без встановлення всіх обставин справи та без надання належної оцінки всім обставинам справи, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року слід залишити без змін. Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону (ч.2 ст.317 КАС України). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є протиправною та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Як убачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 6306,00 грн згідно платіжного доручення №12 від 09.09.2020 та у сумі 9459,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №364 від 12.10.2021. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції переглядалося в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ті вимоги задоволено, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» сплачений судовий збір у розмірі 12 612,00 грн. Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року в частині видмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 квітня 2019 року №2441, від 23 квітня 2019 року №2457, від 26 квітня 2019 року №2552, подані ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК», датою їх подання. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК» (вул. Нова, 31-Б, м. Бориспіль, Київська область, 08301; код ЄДРПОУ 41721412) сплачений судовий збір у розмірі 12 612,00 грн (дванадцять тисяч шістсот дванадцять тисяч гривень нуль копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г.