Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/9604/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9604/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г. за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року (повний текст виготовлено 05 липня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: У червні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018144004 від 21 травня 2018 року; - зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України в м. Києві подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» суму акцизного податку в розмірі 946 131,44 грн., сплаченого згідно платіжних доручень №209 від 08.02.2018 р., №210 від 08.02.2018 р., №211 від 08.02.2018 р., №212 від 12.02.2018 р., №213 від 12.02.2018 р., №214 від 12.02.2018 р. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю: Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0018144004 від 21 травня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби України в м. Києві, подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва подання про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» суму акцизного податку в розмірі 946 131,44 грн., сплаченого згідно платіжних доручень №209 від 08.02.2018 р., №210 від 08.02.2018 р., №211 від 08.02.2018 р., №212 від 12.02.2018 р., №213 від 12.02.2018 р., №214 від 12.02.2018 р. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та не з`ясовано всі обставини, не досліджено та не враховано надан суду докази. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на приписи Податкового кодексу та вказує про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2021 року. 01 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Позивач наголошує, що реалізація легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів є операцією з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, що було вірно встановлено судом першої інстанції. У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю. Представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» та державною організацією «Автобаза Державного управління справами» укладено Договір поставки №1264 про закупівлю Товару за державні кошти (далі також - Договір). Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у 2017 році поставити Покупцеві Товар, код ДК:2015-341100000-1 - Легкові автомобілі (Автомобілі швидкої медичної допомоги типу «С» з додатковим обладнанням), зазначений в Специфікації на поставку Товару Додаток №1 та Додаток №2), яка є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується прийняти Товар і оплатити його згідно Договору. На виконання умов вказаного Договору Державною організацією «Автобаза Державного управління справами» було перераховано на рахунок ТОВ «ІЛАТАНМЕД» грошові кошти в сумі 11 920 500,00 грн. Крім того, 15.08.2017 року між Приватним акціонерним товариством «АТП «АТЛАНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» укладено Договір №7752600257/1 (купівлі-продажу автомобіля). Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору, Продавець, керуючись рішенням Покупця, який вибрав потрібний йому автомобіль, модель Mersedes-Benz Sprinter, рік випуску 2017, замовлення №7752600257, 7752600262, 7752600263 із представлених в салоні зразків, зобов`язується передати у власність Покупцеві Автомобіль, аналогічний вибраному взірцю і який буде придбаний Продавцем в майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти переданий Автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим Договором. Так, за даним Договором придбано три автомобілі Mersedes-Benz Sprinter 319 CDI, які в подальшому були переобладнані в автомобілі швидкої медичної допомоги, реанімобіль тип «С», що підтверджується Актами технічного огляду ТЗ №287, №288, №289, видані ТСЦ 8044. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №209 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 389 638,81 грн. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №210 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 277 748,92 грн. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №211 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 277 748,92 грн. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №212 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 292,34 грн. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №213 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 292,34 грн. Згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №214 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» сплачено акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів в сумі 410,11 грн. 06.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, але, станом на дату звернення до суду відповіді не отримано. Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, а також заниження суми грошових зобов`язань та пені, за результатами якої складено акт від 24.04.2018 року №1617/26-15-40-04/34494612 (далі також - Акт). Згідно з висновками Акту встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України. Крім того, дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми грошових зобов`язань та пені, заявлених у декларації акцизного податку, у тому числі: податкових зобов`язань у сумі 946 131 гривень (відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України. На підставі Акта контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №0018144004, яким встановлено порушення пункту 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем транспортні засоби та застосовано штрафні санкції за податковими зобов`язаннями у сумі 946 131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 236 532,75 грн. Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив повністю та зазначив, що згідно Договору поставки від 15.08.2017 року №1264, закупівля Товару здійснюється за державні кошти, з огляду на що суд зазначає, що відображені висновки в Акті перевірки є необґрунтованими, викладеними без врахування державного замовлення та оплати вартості автомобілів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що є операцією з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування відповідно до статті 213.3.1 Податкового кодексу України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є, зокрема, особа - власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок. Відповідно до підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками, зокрема, автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0; з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0; К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів. Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку. Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, за Договором купівлі-продажу автомобіля від 15.08.2017 року №7752600257/1 позивачем придбано три автомобілі Mersedes-Benz Sprinter 319 CDI, які в подальшому були переобладнані в автомобілі швидкої медичної допомоги, реанімобіль тип «С», що підтверджується Актами технічного огляду ТЗ №287, №288, №289, видані ТСЦ 8044. Враховуючи показники вказаних транспортних засобів, позивачем отримано лист-відповідь від ГУ ДФС в м. Києві, згідно з якою, ТОВ «ІЛАТАНМЕД» необхідно сплатити акцизний податок в розмірі 946 131,44 гривень, що в подальшому було сплачено позивачем. Однак, колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 213.3.1 Податкового кодексу України, реалізація легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов`язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів є операцією з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування. Так, матеріалами справи підтверджується, що згідно Договору поставки від 15.08.2017 року №1264 закупівля Товару здійснюється за державні кошти, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відображені висновки в Акті перевірки є необґрунтованими, викладеними без врахування того, що оплата вартості автомобілів здійснювалась за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що є операцією з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування відповідно до статті 213.3.1 Податкового кодексу України. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту заниження ставки акцизного податку та методологічні помилки при заповненні декларації, що вплинули на розрахунки з бюджетом, а саме, порушення пп. 36 п. 36 статті 36, статей 37, 38 розділу І, пп. 212.1.14 п.212.1 статті 212; пп. 213.1.11 п. 213.1 статті 213; п. 214.4 статті 214; пп. 215.3.5-1 п. 215.3 статті 215; п. 216.11 статті 216; пп. 222.2.4 п. 222.2 статті 222 розділу VІ Податкового кодексу України, пп. 8 пункту 6 розділу ІV та п.п. 7,8,15 п. 1 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550, тому податкове повідомлення-рішення №0018144004 від 21 травня 2018 року підлягає скасуванню. Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань. Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України. Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України). Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статі 43 Податкового кодексу України). Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України). Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено акцизний податок в загальному розмірі 946 131,44 гривень, що підтверджено платіжним дорученням від 08.02.2018 року №209 ТОВ в сумі 389 638,81 грн, платіжним дорученням від 08.02.2018 року №210 ТОВ «ІЛАТАНМЕД» в сумі 277 748,92 грн., платіжним дорученням від 08.02.2018 року в сумі 277 748, 92 грн., платіжним дорученням від 08.02.2018 року №212 в сумі 292,34 грн., платіжним дорученням від 08.02.2018 року №213 в сумі 292, 34 грн., платіжним дорученням від 08.02.2018 року №214 в сумі 410, 11 грн., який просив повернути на підставі заяви про повернення безпідставно сплачених коштів від 05.04.2018 року, яку подано на адресу Головного управління ДФС у м. Києві та останнім отримано відповідно до відбитку штемпелю «одержано» 06.04.2018 року. При цьому, при подачі ТОВ «ІЛАТАНМЕД» заяви від 06.04.2018 року про повернення помилкового сплаченого акцизного податку, позивачем додано весь пакет документів, якими підтверджується сплата акцизного податку в розмірі 946 131, 44 гривень, а як було встановлено вище, у спірних правовідносинах операції звільнені від оподаткування, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» суму акцизного податку в розмірі 946 131,44 грн. До того ж, апеляційний суд звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача взагалі не містить доводів щодо частини позовних вимог про зобов`язання подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва подання про повернення коштів, а в силу частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведення відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятого рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року. До того ж, колегія суддів наголошує, що Головне управління Державної податкової служби у місті Києві в апеляційній скарзі обмежились фактично лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 09 грудня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.М. Єгорова, А.Г. Степанюк