Постанова 4852 № 340/2860/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2860/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 ( суддя першої інстанції Черниш О.А.) в адміністративній справі №340/2860/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №281021 від 11.05.2021 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірною постановою до ТОВ "Прогрес" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн. на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Позивач стверджує, що при здійсненні габаритно-вагового контролю порушено вимоги Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, а отримані в результаті зважування дані є недостовірними. Зокрема, позивач вказує що, для визначення фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу відповідачем мала б застосовуватися відповідна методика, але не застосовувалася, оскільки така не затверджена у встановленому законом порядку. Відсутність спеціальної методики не дає можливості з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень на осі при перевезенні сипучого вантажу. Позивач не погоджується з результатами зважування та вказує, що чек зважування не містить реквізитів пункту габаритно-вагового контролю та функціональних характеристик зважувального обладнання, а водієві транспортного засобу у день зважування не видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю. З цих підстав просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у задоволені позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що ТОВ "Прогрес" з 16.04.1998 року зареєстроване як юридична особа, одним із видів його господарської діяльності є вантажний автомобільний транспорт. (а.с. 61 71) Позивач є власником транспортних засобів вантажного автомобіля марки DAF XF105.410 д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепу марки Chereau CD-382НВ д.н.з НОМЕР_2 , які він використовує у господарській діяльності. (а.с. 20, 42) Посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 16.03.2021 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів, автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на ділянці дороги Н-14 км 75 + 812 м щодо дотримання ними вимог чинного автотранспортного законодавства України. У ході рейдової перевірки 16.03.2021 року здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного составу - вантажного автомобіля марки DAF XF105.410 д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепу марки Chereau CD-382НВ д.н.з НОМЕР_2 , якими керував водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення вантажу (кукурудзи) на підставі ТТН №571 від 16.03.2021 року. (а.с. 42) За наслідками зважування транспортного составу складено довідку №0080542 від 16.03.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0071044 від 16.03.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з якими встановлено перевищення вагових обмежень осьових навантажень на одиночну вісь транспортного засобу: замість нормативно допустимих 11 тон фактичне навантаження становило 12,24 тон. (а.с. 37, 38) На підставі цих документів сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1824 до акту №0071044 від 16.03.2021 року, яким позивачу нараховано до сплати 206,55 євро. (а.с. 39) За результатами перевірки також складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №263780 від 16.03.2021 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. (а.с. 36) Від підписання цього акту водій ОСОБА_1 відмовився. Начальник Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №281021 від 11.05.2021 року, якою на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "Прогрес" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 17000 грн. (а.с. 33) Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (Положення). Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення). Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Пунктом 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (Порядок № 879). Пунктом 2 Порядку № 879 передбачено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку № 879). Відповідно до п. 18 Порядку № 879 зазначено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Також за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку № 879). В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем в межах повноважень та з дотриманням процесуальної процедури було проведено документальний габаритно-ваговий контроль. Під час вказаного контролю відповідачем встановлено перевищення вагових обмежень на одиничну вісь транспортного засобу становила 12 240 кг, тобто на 11,27 % більше замість допустимих 11 кг. При цьому, водій, що керував зазначеним вище транспортним засобом, не мав дозволу виданого уповноваженим компетентним органом, який дає право на рух автодорогами України. На підставі здійснення габаритно-вагового контролю складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0071044, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та видано чек зважування. За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, на підставі досліджених документів, постановою №281021 від 11.05.2021 року на позивача накладено штраф в сумі 17 000 грн. за правопорушення, передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Таким чином, матеріалами справи підтверджено дотримання з боку відповідача процедури здійснення контролю, а також порядку прийняття оскаржуваного рішення про накладення штрафу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним оскаржуваного в даній справі рішення (постанови). Доводи апелянта про те, що ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу (кукурудза), який міг переміститися під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, не свідчать про дотримання останнім допустимого осьового навантаження передбаченого законодавством про автомобільний транспорт. Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами. Наявна ж у позивача товарно-транспортна накладна не є належним доказом, який підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться. Доводи апелянта про відсутність, на момент здійснення контролю, Методики зважування транспортних засобів з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл ваги на осі транспортного засобу у русі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. ст. 4, 29 Закону України «Про дорожній рух» та статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно складено відповідний акт за наслідками проведеного контролю та, як наслідок, оскаржуване рішення про накладення штрафу, яке ґрунтувалося на даних вищевказаних актів. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду у справі № 820/1420/17. Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес». Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 в адміністративній справі №340/2860/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 грудня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва