Ухвала КЦС ВС № 666/5104/15-ц

Ухвала 06 грудня 2021 року м. Київ справа № 666/5104/15 провадження № 61-11787св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., учасники справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк»: позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , учасники справи за позовом ОСОБА_1 : позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , учасники справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського округу Новікова Леніна Василівна, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», підписану адвокатом Ярохович Тетяною Анатоліївною, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 року в складі судді Майдан С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 липня 2020 року в складі колегії суддів Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М., ВСТАНОВИВ : У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. Позов мотивувало тим, що 25 квітня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №НЕН3GА00000122, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 36 000 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивач уклав із ОСОБА_1 договір поруки від 25 квітня 2007 року. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03 серпня 2015 року становила 25 504,94 дол. США, що еквівалентно 538 664,43 грн, з яких 21 895,93 дол. США - заборгованість за кредитом, 2 114,31 дол. США процентів, 144 дол. США комісії за користування кредитом, 124,91 дол. США пені, а також штрафи за договором у розмірі 11,84 дол. США (фіксована частина),1 213,96 дол. США (процентна складова). У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 з позовною заявою про визнання поруки припиненою, посилаючись на те, що додатковою угодою № 10, укладеною між банком та ОСОБА_2 , збільшено відсоткову ставку за користування кредитом та збільшено строк кредитування з 25 квітня 2012 року до 25 квітня 2022 року. Зазначав також, що порука припинилася внаслідок виконання позичальником основного зобов`язання, а також внаслідок непред`явлення банком вимоги до поручителя в установлені законом строки. ОСОБА_1 просив поновити строк для подання позовної заяви, пропущений ним з поважних причин та визнати договір поруки №НЕН3GА00000122 від 25 квітня 2007 року припиненим. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до провадження у справі №766/613/16-ц. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2018 року цивільну справу № 766/613/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим об`єднано в одне провадження для спільного розгляду зі справою № 666/5104/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справі присвоєно унікальний номер № 666/5104/15-ц. У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання зобов`язань, що виникають з кредитного договору № НЕН3GА00000122 від 25 квітня 2007 року, а також з іпотечного договору, припиненими; скасування записів щодо реєстрації обтяження на нерухоме майно. Позов мотивували тим, що основне зобов`язання припинено його належним виконанням унаслідок сплати суми заборгованості, встановленої висновком судової економічної експертизи, проведеної в цій справі. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 09 липня 2020 року,: - первісний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення; - позов ОСОБА_1 задоволено та визнано договір поруки, укладений 25 квітня 2007 року, між ОСОБА_1 та банком, припиненим; - позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено та визнано зобов`язання, що виникають з кредитного договору № НЕН3GА00000122 від 25 квітня 2007 року, а також з іпотечного договору від тієї ж дати, припиненими та скасовано записи, внесені 25 квітня 2007 року до Державного реєстру іпотек за № 4868800 щодо двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві спільної часткової власності. Суди, прийнявши до уваги висновки судових економічних експертиз, установили, що позивачка повністю погасила існуючу заборгованість та виконала основне зобов`язання. Визначаючи розмір заборгованості, суди зазначили, що в період з листопада 2008 року по лютий 2009 року банк незаконно нараховував відсотки за користування кредитом у підвищеному розмірі, а при наданні кредитних коштів банк передчасно включив до суми заборгованості 1 800 дол. США на сплату страхових платежів до тіла кредиту, на яке нараховувались відсотки та інші платежі. Стосовно передбаченого умовами кредитного договору обов`язку ОСОБА_2 сплачувати винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати (комісії) та винагороди за проведення додаткового моніторингу, то апеляційний суд вказав на його несправедливий характер та вважав нікчемним. Установивши факт повного виконання основного зобов`язання, суди вважали наявними підстави для припинення зобов`язань за кредитним і іпотечним договорами, а також договором поруки. Суди також прийняли до уваги, що з укладенням додаткової угоди обсяг відповідальності поручителя було збільшено без його згоди, що є додатковою підставою для припинення поруки в силу положень статті 559 ЦК України. У серпні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовів. У касаційній скарзі позивач наполягає на неналежному виконанні позичальником умов кредитного договору та наявності непогашеної заборгованості. Уважає, що враховані судами висновки судових економічних експертиз не мають наперед установленого значення та самі по собі не можуть свідчити про відсутність заборгованості у ОСОБА_2 перед банком. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі. Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суди виходили з відсутності у позичальника непогашеної заборгованості перед банком. При цьому суди здійснювали свої розрахунки, вважаючи нікчемними умови кредитного договору про покладення на ОСОБА_4 обов`язку зі сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати (комісії) та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 рокупередано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) за позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра» про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про стягнення кредитної заборгованості, визнання недійсним кредитного договору вчастині вирішення питань дійсності/оспорюваності/нікчемності встановлення комісії. Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 27 квітня 2021 року справу № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) прийнято до провадження та призначено до розгляду. Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21). У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку. Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 666/5104/15. Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 666/5104/15 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук