Ухвала КЦС ВС № 726/39/21

УХВАЛА 29 листопада 2021 року м. Київ справа № 726/39/21 провадження № 61-18172ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2021 року, додаткове рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Неотех» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Неотех» (далі - ТОВ «Неотех») про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за період з 15 грудня 2019 року по 09 вересня 2020 року в сумі 196 421,05 грн, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 21 790,30 грн, виплатити на його користь компенсацію за час затримки заробітного розрахунку 35 385,00 грн та 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Додатковим рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Неотех» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2021 року та додаткове рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року залишено без змін. 04 листопадая 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2021 року, додаткове рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у даній справі становить 453 596,35 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн ? 250=567 500,00 грн). Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у справі, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2021 року, додаткове рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Неотех» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун С. Ю. Бурлаков М. Є. Червинська