Ухвала КЦС ВС № 462/1817/19

УХВАЛА 01 грудня 2021 року м. Київ справа № 462/1817/19 провадження № 61-5541св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», підписане адвокатом Васильчиковим Іллею Володимировичем, про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПУМБ», комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ВСТАНОВИВ : Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі; взадоволенні клопотання банку про зупинення виконання рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду. У поданій ПАТ «ПУМБ» касаційній скарзі наявне клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами четвертою - п?ятою статті 403 ЦПК України. Клопотання мотивоване наявністю виключної правової проблеми щодо визначення поняття «примусове стягнення майна» в контексті положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а також необхідністю відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 та від 20 листопада 2019 року в справі № 802/1340/18. Тлумачення змісту частин четвертої-п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено, яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Також не надано обґрунтування наявності різної правозастосовної практики у цій категорії спорів. Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем. У клопотанні відсутнє обґрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчили про наявність виключної проблеми. Як відсутнє й обґрунтування необхідності відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 та від 20 листопада 2019 року в справі № 802/1340/18. За таких обставин у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити. Керуючись статями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», підписаного адвокатом Васильчиковим Іллею Володимировичем, про передачу справи № 462/1817/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук