Постанова 4873 № 911/2659/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" листопада 2021 р. Справа№ 911/2659/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Станіка С.Р. Шаптали Є.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В. за участю представників згідно протоколу судового засідання від 25.11.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову у справі №911/2659/21 (суддя Кошик А.Ю.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» про вжиття заходів забезпечення позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» до 1) Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області 2) Київської обласної ради про зобов`язання вчинити дії в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач-1) та Київської обласної ради (далі - відповідач-2) про (з урахуванням прийнятої місцевим судом заяви позивача про зміну предмету позову, в якій позивачем фактично уточнено заявлені позовні вимоги без зміни підстав позову, що надійшла 29.09.2021): - визнання незаконними дій Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 щодо звернення до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача; - скасування Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача; - визнання незаконними дій Феодосіївської сільської ради щодо погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс»; - скасувати п.1 рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області №01 від 13.08.2021 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс». Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про незаконність дій Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій про звернення до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, та незаконність дій Феодосіївської сільської ради щодо прийняття рішення від 13.08.2021 №1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» в частині земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача. Як вказує позивач, відповідні дії відповідачів спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались, і така зміна статусу, відповідно і цільового призначення, здійснюється відповідачами з порушенням встановленого законодавством порядку. У зв`язку з чим, позивач зазначає, що вищенаведеними діями та рішеннями відповідачі порушують права позивача на користування та володіння орендованими земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення та мети, з якою вони орендувались. Порушення відповідачами встановленого порядку зміни цільового призначення та статусу орендованих позивачем земель полягає в непогодженні питання з законним користувачем земельних ділянок - позивачем. Після відкриття провадження у справі №911/2659/21 позивачем подано заяву б/н від 23.09.2021 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить на період вирішення спору у справі №911/2659/21: - заборонити Феодосіївській сільській раді Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362148) приймати рішення та вчиняти дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання вказаних земельних ділянок; - заборонити Київській обласній раді (код ЄДРПОУ 24572267) приймати рішення та вчиняти дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання вказаних земельних ділянок. У зв`язку з уточненням позовних вимог, 29.09.2021 позивачем подано уточнення заяви про забезпечення позову у справі, в якій позивач вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову залишив без змін, уточнивши формулювання предмету позову. Вказана вище заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що прийняття Київською обласною радою рішення про зміну меж об`єкту природно-заповідного фонду - заказника «Чернечий ліс» шляхом включення до його складу земельних ділянок, орендованих позивачем, призведе до неможливості використання майна (земельних ділянок) за його цільовим призначенням суб`єктом підприємницької діяльності - позивачем. Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав, оскільки прийняття рішень відповідачами позбавляє можливості позивача захистити їх в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» б/н від 23.09.2021 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/2659/21 задоволено. Заборонено Феодосіївській сільській раді Обухівського району Київської області приймати рішення та вчиняти дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання вказаних земельних ділянок; заборонено Київській обласній раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання вказаних земельних ділянок. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області 18.10.2021 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у даній справі. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевим господарським судом, неповно з`ясовано не доведені обставини, що мають значення для винесення ухвали про забезпечення позову, висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Крім того, оскаржуваною ухвалою заборонено здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, а не призупинено реалізацію конкретного рішення, що оскаржується позивачем. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №911/2659/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р. 26.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, в яких позивач зазначає, що отримана ним апеляційна скарга, яка подана від імені відповідача-1 представником О. Проценко не містить рукописного особистого підпису останнього. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать, що апеляційна скарга відповідача-1, подана до Північного апеляційного господарського суду не підписана скаржником, а тому, з урахуванням п.1 ч.5 ст.260 ГПК України, повинна не прийматися до розгляду і повертатися судом апеляційної інстанції. Зазначені позивачем заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області спростовуються наявними матеріалами справи №911/2659/21, зокрема, з тексту апеляційної скарги відповідача-1 вбачається, що остання підписана уповноваженим представником Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області згідно довіреності б/н від 12.08.2021 адвокатом Проценко О.В. та містить відтиск його печатки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову, розгляд справи призначено на 25.11.2021. Крім того, також не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Київська обласна рада 18.10.2021 безпосередньо звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 у справі №911/2659/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 оскільки скаржником у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто (не надано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2270 грн), враховуючи п. 4 ст. 174 та ч.ч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Київської обласної ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 у справі №911/2659/21 повернуто скаржнику. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ходосівські системні інвестиції» проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2021 є практичним застосуванням ефективного механізму захисту прав позивача та повністю відповідає нормам матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що вижиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову є адекватними, співмірними, безпосередньо пов`язані з предметом спору і дозволяють уникнути подальшого порушення прав позивача на період розгляду даної справи, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу земельних ділянок та дозволяють позивачу, як орендарю, використовувати їх за цільовим призначенням відповідно до чинного законодавства та діючих договорів оренди. У судове засідання 25.11.2021 з`явилися представники позивача та відповідачів-1,-2. Представник Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 30.09.2021 у справі №911/2659/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. Представник Київської обласної ради у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 30.09.2021 у справі №911/2659/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. Представники ТОВ «Ходосівські системні інвестиції» заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Як було зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є орендарем земельних ділянок на підставі укладеного з Акціонерним товариством закритого типу «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» договору 18.09.2007 про уступку прав орендаря земельних ділянок за договорами оренди від 04.03.2004, укладеними між Ходосівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, правонаступником якої є Феодосіївська сільська рада, та АТЗТ «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га, які перебувають в комунальній власності (далі - земельні ділянки), зареєстровані Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2004 за №99 та 23.03.2004 року за №101 відповідно. Термін дії договорів оренди складає 49 років. Крім того, 21.04.2008 Господарським судом Київської області за наслідками розгляду справи №19/162-08 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Ходосівські системні інвестиції» та прийнято рішення про внесення змін до Договорів оренди, вважаючи укладеними угоди (договори про внесення змін) до Договорів оренди в редакціях, які підписані ТОВ «Ходосівські системні інвестиції». Відповідно до зазначених угод по тексту Договорів оренди слова «Акціонерне товариство закритого типу «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» замінено на «Товариство з обмеженою відповідальністю "Ходосівські системні інвестиції». 26.10.2013 сторони внесли зміни в п.1.1. договорів оренди та встановили цільове призначення орендованих позивачем земельних ділянок з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331га - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Таким чином, позивач зазначає, що він є законним користувачем на правах оренди земельними ділянками з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га комунальної власності на території Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області. Згідно з умовами первісних договорів оренди від 04.03.2004, укладених між Ходосівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Акціонерним товариством закритого типу «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС», зареєстрованих Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2004 року за №99 та 23.03.2004 за №101 відповідно, щодо яких змінено орендаря на позивача, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2008 у справі №19/162-08 та про що 26.10.2013 укладено відповідні договори про внесення змін, земельні ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га надавались в оренду з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Однак, позивачу стало відомо, що 21.07.2021 Київською обласною радою на спільному засіданні постійних комісій з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції прийнято Висновки і рекомендації, відповідно до яких було рекомендовано звернутись до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, в тому числі, які перебувають в законній оренді позивача, зокрема, з кадастровими номерами 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016 без участі та погодження позивачем (надалі - Висновки та рекомендації Київської обласної ради). В свою чергу, 13.08.2021 Феодосіївська сільська рада прийняла рішення №1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 (які перебувають в оренді позивача) та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність без вилучення земель у землекористувачів, що також відбулось без участі та погодження позивача (далі - Рішення Феодосіївської сільської ради). З огляду на ст.ст. 7, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» особливістю статусу земель заказника (природно-заповідного фонду) є те, що до таких земель законом встановлене обмеження для здійснення певних видів діяльності. Також, на власника (користувача) таких земельних ділянок законом покладається зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони і збереження. Як зазначено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивач вказує про незаконність дій Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій про звернення до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, та незаконність дій Феодосіївської сільської ради щодо прийняття рішення від 13.08.2021 року №1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» в частині земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача. Як було зазначено вище, на думку позивача, відповідні дії відповідачів спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались, і така зміна статусу, відповідно і цільового призначення, здійснюється відповідачами з порушенням встановленого законодавством порядку. У зв`язку з чим, позивач зазначає, що вищенаведеними діями та рішеннями відповідачі порушують права позивача на користування та володіння орендованими земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення та мети, з якою вони орендувались. Порушення відповідачами встановленого порядку зміни цільового призначення та статусу орендованих позивачем земель полягає в непогодженні питання з законним користувачем земельних ділянок - позивачем. Як визначено ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», зміна меж, категорії та скасування статусу територій об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону. Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду врегульований нормами ст.ст. 51-55 Закону України «Про природно-заповідний фонд», з огляду на які необхідність віднесення території до природно-заповідного фонду має бути документально обґрунтованою і відповідне питання має бути погоджено з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Не потребують погодження землі, які на момент передачі не були передані у користування фізичних, юридичних осіб, що не може застосовуватись до орендованих позивачем земельних ділянок. Саме на підставі результатів погодження клопотань здійснюється розробка проектів створення природних заповідників. Також, з огляду на ч.7 ст.20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі, зокрема, якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально). Однак, замість погодження відповідних питань з позивачем, Київська обласна рада звернулась за погодження до Феодосіївської сільської ради, яка в свою чергу, без врахування прав та інтересів позивача, надала погодження щодо орендованих позивачем земельних ділянок, що надає Київській обласній раді підстави вчиняти подальші дії щодо прийняття рішення про віднесення відповідної території до природно-заповідного фонду, тим самим зміни цільового призначення орендованих позивачем земельних ділянок. Оскільки, позивач оскаржує дії та рішення відповідачів щодо першого етапу процедури зміни статусу (цільового призначення) орендованих ним земельних ділянок та віднесення їх до природно-заповідного фонду, вчинення відповідачами подальших дій згідно з процедурою, визначеною ст.ст. 51-55 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Земельним кодексом України, призведе до незаконної зміни категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання вказаних земельних ділянок, що в разі задоволення позову, може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення. Тому, з метою відновлення права позивача на цільове використання орендованих земельних ділянок та з метою запобігання подальшому здійсненню процедури з порушенням законодавства та прав орендаря, позивач зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам приймати рішення та вчиняти будь-які інші дії, наслідком яких є зміна категорії земель та/або цільового використання орендованих позивачем земельних ділянок. Заходи забезпечення позову покликані тимчасово на період вирішення спору про дослідження правомірності дій відповідачів, призупинити подальшу процедуру зміни цільового призначення орендованих позивачем земельних ділянок. Крім того, судове рішення у разі задоволення таких вимог, не вимагатиме примусового виконання, в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що заявник обґрунтував, що оскаржувані дії та рішення відповідачів дають позивачу обґрунтовані підстави вважати, що відповідачами будуть вживатись подальші протиправні дії щодо позбавлення позивача повноцінно здійснювати правомочності орендаря земельних ділянок. Таким чином, подальші дії відповідачів, здійснені на підставі та на виконання оскаржуваних рішень, можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як орендаря земельних ділянок, зокрема використання їх для мети, з якою вони орендувались. Обґрунтованість припущень позивача щодо подальших дій, спрямованих на порушення його прав та інтересів, як законного орендаря землі, підтверджується фактом прийняття відповідачами оспорюваних рішень, якими свідомо ігноруються інтереси позивача. Крім того, заявник (позивач) обґрунтував, що у нього є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться чи повністю унеможливиться відновлення його прав на орендовані земельні ділянки, виникне необхідність використовувати інші способи захисту своїх порушених прав, подавати позови та скасовувати реєстраційні дії, що також призведе до великих судових витрат та затягуванню відновлення прав позивача. Апеляційний суд зазначає, що згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року). Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення. Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову може бути, в тому числі, і уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин. Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду. Як вірно зазначено місцевим судом, заходи забезпечення позову, про які просить заявник, стосуються предмета спору та не суперечать приписам ст.137 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатні підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірних земельних ділянок з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору. Також апеляційний суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення прийняті з урахуванням ч. 11 ст. 137 ГПК України та за замістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Крім того, вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову не обмежують владні повноваження Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області щодо її основної діяльності до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлюють лише вчинення дій та прийняття рішень щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016. За вказаних обставин, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову у справі №911/2659/21 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника. Керуючись ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову у справі №911/2659/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову у справі №911/2659/21 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Феодосіївську сільську раду Обухівського району Київської області.

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2021 у справі №911/2659/21 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст підписано 08.12.2021. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді С.Р. Станік Є.Ю. Шаптала