Постанова 4873 № 910/8635/18 (910/6080/21)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" грудня 2021 р. Справа№ 910/8635/18 (910/6080/21) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Грека Б.М. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В. у присутності представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.12.2021 року розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Флама» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року у справі №910/8635/18(910/6080/21) (суддя Чеберяк П.П.) за позовом приватного підприємства «Компанія Енерджи» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. до товариства з обмеженою відповідальністю «Флама» треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів акціонерне товариство «Укрзалізниця», акціонерне товариство «ОТП Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 910/8635/18 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Гінкстон» до приватного підприємства «Компанія Енерджи» про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21) клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 910/8635/18(910/6080/21) судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової експертизи у встановлений законом строк доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Ухвалено надіслати матеріали справи № 910/8635/18(910/6080/21) та ухвалу до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Вирішено інші процесуальні питання. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Флама» (надалі по тексту - ТОВ «Флама», апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції повністю. Судові витрати покласти на позивача. Також до апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що на його думку, місцевий суд вирішив в ухвалі про призначення експертизи питання про витребування доказів з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки в клопотанні про призначення експертизи, позивач фактично виклав вимогу про витребування доказів без відповідного клопотання про поновлення строків. Апелянт зазначає, що клопотання позивача щодо витребування доказів оплати грошових коштів за під`їздний шлях, містить питання, що не відносяться до тих питань, які суд повинен вирішувати в межах розгляду клопотання про призначення судової експертизи. Така вимога, на думку апелянта, є вимогою про витребування доказів і повинна була подаватися позивачем разом з позовною заявою та відповідним обґрунтуванням. Також апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, місцевим судом під час прийняття ухвали про призначення експертизи враховано нові докази ліквідатора боржника з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме, заява свідка, копія рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 року у справі №2-5591/2010 та ухвала Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.10.2020 року у справі №2-5591/2010. Крім того, апелянт вважає, місцевий суд під час прийняття рішення не взяв до уваги жоден з аргументів відповідача щодо експертної установи і визначив в якості експертної установи саме ту, яку запропонував позивач, при цьому жодних обґрунтувань такому своєму рішенню суд в ухвалі не навів. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Флама» передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Отрюха Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 року витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8635/18(910/6080/21) за позовом приватного підприємства «Компанія Енерджи» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. (надалі по тексту - ПП «Компанія Енерджи») до ТОВ «Флама», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів акціонерне товариство «Укрзалізниця», акціонерне товариство «ОТП Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 910/8635/18 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ «Флама» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21) до надходження матеріалів справи №910/8635/18(910/6080/21) до Північного апеляційного господарського суду. 25.10.2021 року на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 року від господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8635/18(910/6080/21) за позовом ПП «Компанія Енерджи» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. до ТОВ «Флама» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 року поновлено ТОВ «Флама» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Флама» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21). Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Флама» призначено на 01.12.2021 року. 24.11.2021 року через відділ документообігу суду від ліквідатора ПП «Компанія Енерджи» арбітражного керуючого Бови Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Флама», а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Обґрунтовуючи поданий відзив ліквідатор зазначає, що на його думку із змісту мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали не вбачається, що місцевий суд вирішив питання про витребування доказів у даній справі, а тим більше із порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України. Також ліквідатор вважає, що додані до клопотання про проведення експертизи докази, не можна вважати такими, що були подані з пропущенням строків на їх подання, відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки потреба в з`ясуванні додаткової інформації виникла вже після подання позовної заяви, у зв`язку з новою інформацією, викладеною у відзиві ТОВ «Флама». Щодо тверджень апелянта про неналежність викладу мотивувальної частини оскаржуваної ухвали з огляду на неврахування судом аргументів ТОВ «Флама», зокрема, щодо вибору експертної установи, ліквідатор зазначає, що представником ТОВ «Флама» не надано достатніх доказів звернення за наданням відповідної інформації до зазначених ним установ та надання ними саме тої інформації, яка була вказана у запереченні та апеляційній скарзі. Таким чином, ліквідатор вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано не врахував аргументи ТОВ «Флама» при винесенні ухвали при призначення експертизи. Враховуючи вищевикладене, ліквідатор вважає, що місцевий суд приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв в рамках законодавства та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. 29.11.2021 року через відділ документообігу суду від представника апелянта надійшла відповідь на відзив, в якій апелянт заперечує в цілому проти тверджень позивача. Також зазначає, що на його думку місцевий суд не лише незаконно взяв до уваги рішення та ухвалу Сніжнянського міського суду Донецької області при винесенні ухвали про призначення експертизи, але й використав їх як належні докази, що містять преюдиційні факти. Крім того, апелянт вважає, що суд застосував нечинний підзаконний нормативно-правовий акт і в принципі не взяв до уваги позицію відповідача в даній праві щодо експертної установи, яка повинна проводити почеркознавчу експертизу. Відповівдач зазначає, що проаналізував відкриту інформацію, яка міститься на сайтах всіх діючих державних експертних установ в Україні щодо завантаженості експертів даних установ саме по почеркознавчій експертизі. Також відповідач зателефонував до експертих установ та провів опитування керівників установ щодо вартості експертих робіт, внаслідок чого і отримав відповідну інформацію. Адвокатські запити на експертні установи відповідачем не направлялися, оскільки клопотання про призначення експертизи фактично було оголошено в засіданні від 16.08.2021 року, а наступне засідання, в якому повинно було розглядатися клопотання, було призначено на 25.08.2021 року, тобто, через 9 днів. Відповідач вважає, що враховуючи нормативи пересилання пошти в кожне місто, де знаходиться відповідна експерта установа із міста Києва, терміни відповіді на адвокатський запит, а також строки пересилання відповідей назад відповідачеві, можна констатувати, що минуло б більше ніж 9 календарних днів. Заперечення на клопотання про проведення експертизи подано відповідачем 25.08.2021 року, судове засідання відбулося 15.09.2021 року, тому на думку відповідача, за цей час суд міг в телефонному режимі та за допомогою засобів інтернету самостійно переконатися в тому, що всі факти та обставини наведені відповідачем щодо завантаженості експертів та вартості робіт, повністю відповідають дійсності, оскільки повідомлені керівниками експертних установ, чого судом зроблено не було. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Грека Б.М., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ «Флама» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21) прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Флама» призначено на 01.12.2021 року. 01.12.2021 року в судовому засіданні представник апелянта та ліквідатор ПП «Компанія Енерджи» надали усні пояснення по справі. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе прийняти постанову без участі їх представників. 01.12.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи та зазначено місцевим судом в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8635/18 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Гінкстон» про банкрутство ПП «Компанія Енерджи» на стадії процедури ліквідації, введеної постановою господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. 14.04.2021 до господарського суду міста Києва звернулась ПП «Компанія Енерджи» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. з позовом до ТОВ «Флама» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: Стрілочний перевод Р55№ 73 під`їзної залізничної колії - 15 м.п.; під`їзна залізнична колія - 160 м.п.; розвантажувально-навантажувальна естакада - 124 м.п. при станції Васильків-1 регіональної філії "Південно-західна залізниця", яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична,

172. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/8635/18 про банкрутство ПП «Компанія Енерджи» відкрито ліквідаційну процедуру. Після отримання згоди забезпеченого кредитора АТ «ОТП Банк» ліквідатором було розпочато продаж майна ПП «Компанія Енерджи». При огляді майна ПП «Компанія Енерджи» ліквідатору було повідомлено невідомими особами, що Стрілочний перевод Р55 №73 під`їзної залізничної колії - 15 м.п.; під`їзна залізнична колія - 160 м.п.; розвантажувально-навантажувальна естакада - 124 м.п. більше не належить ПП «Компанія Енерджи». Після отримання документів від АТ «Укрзалізниця» було встановлено, що ТОВ «Флама» є власником під`їзної залізничної колії, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична,

172. Таким чином, позивач вважає, що ТОВ «Флама» користується майном ПП «Компанія Енерджи» без будь-яких належних обставин, так як ПП «Компанія Енерджи» дане майно не відчужувалось і на даний час належить останньому на праві власності. Позивач зазначає, що вважає себе законним власником та не вчиняло жодних дій щодо відчуження чи передачі свого майна, а ТОВ «Флама», на думку позивача, в незаконний спосіб заволоділо майном ПП «Компанія Енерджи». Отже, у ПП «Компанія Енерджи» наявні всі правові підстави для витребування зазначеного вище майна. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 910/8635/18 про банкрутство ПП «Компанія Енерджи». Залучено акціонерне товариство «Укрзалізниця» та акціонерне товариство «ОТП Банк» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Призначено підготовче засідання суду. 16.08.2021 року до господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи. Подане клопотання обґрунтоване тим, що ПП "Компанія Енерджи" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. звернулось з позовом до ТОВ «Флама» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: Стрілочний перевод Р55№ 73 під`їзної залізничної колії - 15 м.п.; під`їзна залізнична колія - 160 м.п.; розвантажувально-навантажувальна естакада - 124 м.п. при станції Васильків-1 регіональної філії "Південно-західна залізниця", яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична,

172. В свою чергу, ТОВ «Флама» подано відзив на позовну заяву ліквідатора з якого вбачається, що 04.08.2019 року між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу майна № 14(09) -М. Згідно даного договору ПП «ТК «Енергія» передає у власність ТОВ «Фірма Рубін ЛТД» майно, що перелічене у додатку 1 до цього договору, яке розташоване за адресою, Київська область, Васильківський р-н, смт. Калинівка 172 і належить на праві власності ПП «ТК «Енергія». Загальна вартість майна складає 404 499,01 грн. ТОВ «Фірма Рубін ЛТД» зобов`язана здійснити оплату у 90-денний строк з моменту отримання від ПП «ТК «Енергія» рахунку -фактури. 04.08.2009 року між сторонами підписано акт приймання-передачі майна до договору купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009. В подальшому між ТОВ «Рубін ЛТД» та ТОВ «Флама» було укладено договір купівлі-продажу №331 за яким останньому було передано майно яке було придбано у ПП «ТК «Енергія». Таким чином, на даний час власником під`їзного залізничного шляху довжиною 132, 7 м. зі стрілочним передовом та прогрузочно-розгрузочним місцем є ТОВ «Флама». В своєму відзиві ТОВ «Флама» стверджує, що ним придбано правомірно майно, яке належало ПП «ТК «Енергія» станом на 2009 рік, у зв`язку з чим до вимог ліквідатора щодо витребування майна слід застосувати строки позовної давності. Позивач зазначає, що рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 року у справі 2-5592/10 з врахування ухвали Сніжнянського міського суду від 12.10.2010 року визнано право власності за ПП «ТК «Енергія» на майно офісно -складське приміщення з вагою - 90т, загальною площею 259,3 кв.м., з підвищеною естакадою 161,8 м. h -2,5 м.; огорожа, під`їзний ж/д шлях 52.2. П.М.; складна бетонно-плитова технологічна площадка, площею 20 000, 00 кв.м., склад загальною площею 12.4. пожежний резервуар, що розташовано за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична

170. Цим же рішенням суду, за ПП «Компанія Енерджи» було визнано право власності на наступне майно будівля офісно виробничо-складських приміщень загальною площею 1691,5 кв.м. під`їзний залізничний шлях площею 30 кв. технологічну площадку загальною площею 8030 кв. м., огорожу, що розташована за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична

172. Вищевказана інформація наявна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також, з тексту даного рішення вбачається що 16.03.2009 року між ПП «ТК Енергія» та ПП «Компанія Енерджи» було укладено договір про спільну участь у будівництві. За умовами вказаного договору сторони домовилися за рахунок спільних коштів та зусиль здійснити будівництво адміністративно-складського приміщення з ваговою та естакадою, будівлі складу, будівлі-виробничо-складських приміщень на земельній ділянці, яка знаходиться в смт. Калинівка по вул. Залізничній

170. Крім того за умовами даного договору перебачено, що після закінчення будівництва за результатами виконання даного договору сторони домовилися, що Приватне підприємство «Компанія Енерджи» отримує прибуток у вигляді набуття права власності на будівлю адміністративно-складських приміщень, під`їзний з/д шлях площею 30 кв.м, технологічну площадку площею 8030 кв.м. за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична

172. В той час, як до ПП «ТК «Енергія» переходить право власності на офісно - складське приміщення з вагою - 90т, загальною площею 259,3 кв.м., з підвищеною естакадою 161,8 м. h -2,5 мб огорожа, під`їзний ж/д шлях 52.2. П.М.; складна бетонно-плитова технологічна площадка, площею 20 000, 00 кв.м., склад загальною площею 12.4.кв.м, пожежний резервуар, що розташовано за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична

170. Таким чином, за переконанням позивача, ПП «ТК «Енергія» не могло укласти договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009 року, з ТОВ Фірма «Рубін ЛТД», так як на даний час майно, яке передавалося за даним договором було задіяне в будівництві на підставі договору про спільну діяльність між ПП «ТК «Енергія» та ПП «Компанія Енерджи». Позивач у клопотанні зазначає, що згідно даних реєстру ПП «ТК «Енергія» ліквідовано на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 22.12.2016 року № 50/319-б. Як вбачається з договору купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009 року, між ТОВ Фірма «Рубін ЛТД» та ПП «ТК «Енергія» підписано договір збоку ПП ТК «Енергія» ОСОБА_1 . Позивач звернувся з листом до ОСОБА_1 , щодо надання інформації, чи підписував останній договір купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009, чи отримувало ПП «ТК «Енергія» кошти за даним договором. У відповідь на лист позивачем отримано нотаріально завірену заяву свідка ОСОБА_1 , згідно якої остатній зазначає, що договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009 року перебуваючи на посаді керівника ПП «ТК «Енергія» з ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» не підписував, жодних коштів від даного підприємства, компанія не отримувала. Таким чином, позивач вважає, що вказані вище обставини свідчать, що договір купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009 року, який укладений між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Рубін ЛТД» від імені ПП «ТК «Енергія» було підписано невідомими особами. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року по справі №910/8635/18(910/6080/21) клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 910/8635/18(910/6080/21) судову почеркознавчу експертизу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника апелянта та ліквідатора боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Флама» слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року у справі №910/8635/18(910/6080/21) - залишити без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Згідно із ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009 року, який укладений між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Рубін ЛТД» від імені ПП «ТК «Енергія» підписано зі сторони ПП ТК «Енергія» ОСОБА_1 . Позивачем отримано нотаріально завірену заяву свідка ОСОБА_1 , згідно якої остатній зазначає, що договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009 року перебуваючи на посаді керівника ПП «ТК «Енергія» з ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» не підписував, жодних коштів від даного підприємства, компанія не отримувала. Таким чином, позивач вважає, що для з`ясування питання стосовно підпису договору купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009 року, який укладений між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Рубін ЛТД» від імені ПП «ТК «Енергія» потрібно призначити судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: - Чи виконано підпис у договір купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009 року який укладено між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» у розділі "Банківські реквізити та адреси сторін «у графі Директор «ОСОБА_1» « ОСОБА_1 »?; - Чи виконано підпис в акті приймання-передачі майна до договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009 року який укладено між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» у розділі «Продавець. Покупець «у графі Директор «ОСОБА_1» «ОСОБА_1»?. Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що вищезазначені обставини свідчать про те, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими, а їх оцінку може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. В даному випадку існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, що відповідає п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» та спростовує доводи і посилання апелянта. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що для встановлення важливих для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо. Щодо доводів апелянта стосовно того, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вирішив питання про витребування доказів, апеляційний суд зазначає, що в п. 6 резолютивної частини оскаржуваної ухвали місцевий суд зобов`язує сторін надати на вимогу експерта оригінали всіх необхідних для проведення експертизи документів, проте, така вимога не є вимогою про витребування доказів та відповідає ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України. Доводи апелянта стосовно того, що місцевим судом під час прийняття оскаржуваної ухвали враховано нові докази, подані ліквідатором боржника з порушенням строків визначених Господарським процесуальним кодексом України, а саме: заява свідка, копія рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 року у справі №2-5591/2010 та ухвали Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.10.2020 року у справі №2-5591/2010, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки потреба в з`ясуванні додаткової та перевірки наведеної ТОВ «Флама» інформації виникла вже після подання позовної заяви, у зв`язку з новою інформацією, викладеною у відзиві ТОВ «Флама». Щодо доводів апелянта, що місцевий суд під час прийняття рішення не взяв до уваги жоден з аргументів відповідача щодо експертної установи і визначив в якості експертної установи саме ту, яку запропонував позивач, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади. Зокрема, до державних спеціалізованих установ належать: - науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; - науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; - експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Державні спеціалізовані установи діють відповідно до статутів та/або положень про них, одним із основних завдань яких є проведення судових експертиз для правоохоронних органів і судів. Під час апеляційного розгляду представник апелянта зазначив, що фактично відповідач не заперечує щодо призначення експертизи, однак заперечує щодо доручення проведення експертизи установі запропонованій позивачем, а саме, Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Апелянт вважає, що експертиза повинна бути проведена Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», оскільки вартість її проведення в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» є меншою ніж в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України. При цьому, апелянтом не подано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, окрім своїх пояснень з посиланням на телефонні розмови зі спеціалістами інституту. Ненадання таких доказів апелянт обґрунтовує стислими строками і неможливістю отримати відповідь на адвокатський запит, при цьому, наголошуючи на можливості суду самостійно зателефонувати до вказаних установ і з`ясувати інформацію. Колегія суддів, не приймає вказані доводи апелянта, оскільки по-перше, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України (стаття 74 Кодексу) докази подаються сторонами, а не збираються судом з власної ініціативи без відповідного обґрунтованого клопотання сторін, та за наявності такого клопотання тільки в разі неможливості їх самостійного отримання стороною, а по-друге, з дати подання позивачем клопотання (16.08.2021 року) до дати судового засідання в апеляційному суді (01.12.2021 року) минуло достатньо часу для їх самостійного отримання. Інших заперечень щодо компетенції експертної установи, запропонованої позивачем та визначеної судом, апелянтом не наведено. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає порушень діючого законодавства при визначенні експертної установи місцевим судом та вважає обґрунтованим доручення проведення судової експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8). Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена за сукупності умов визначених ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України та містить обґрунтування призначення експертизи, що спростовує доводи апелянта. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права місцевим судом. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладені обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Флама» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року у справі №910/8635/18(910/6080/21) залишити без задоволення. 2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року у справі №910/8635/18(910/6080/21) залишити без змін. 3 Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. 4.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2021 року. Головуючий суддя О.С. Копитова Судді Б.М. Грек О.М. Остапенко