Постанова 4824 № 752/7405/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/7405/20 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Ю.Ю. Провадження № 22-ц/824/13574/2021 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- в с т а н о в и в: В квітні 2020 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 09.02.2009 між сторонами по справі був укладений Комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг. Внаслідок неналежного виконання протягом тривалого часу зобов`язань у відповідача за період з листопада 2016 року по березень 2020 року виникла заборгованість у розмірі 8284,33 грн., яку ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» і просило стягнути. Також ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» просило стягнути з ОСОБА_1 три відсотки річних в розмірі 299,13 грн., та інфляційну складову боргу в розмірі 606,56 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року позов ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2019 по листопад 2020 в розмірі 4460,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» судовий збір в сумі 1020,10 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та постановити ухвалу про закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду. Посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» не надавало послуг централізованого теплопостачання за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року, в подальшому він сплачував за послуги у повному обсязі за показами лічильника використаної теплоенергії, встановленого в листопаді 2016 року. Вимоги про стягнення з нього заборгованості були заявлені ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» зі спливом позовної давності. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11 лютого 2009 року (а.с. 13). Згідно розпоряджень Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 1597 від 27 листопада 2008 року та № 1664 від 10 грудня 2018 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» є експлуатуючою організацією та обслуговує будинок АДРЕСА_2 . 09 лютого 2009 року між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та ОСОБА_2 був укладений Комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг, відповідно до умов якого ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» взяло на себе зобов`язання обслуговувати житловий будинок, його технічне обладнання, надавати житлово-комунальні та інші послуги, а відповідач вносити плату за отримані послуги на рахунок ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» не пізніше 1-го числа наступного місяця за розрахунковим (а.с. 14). До позовної заяви ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» долучило розрахунок, з якого вбачається, що за період з листопада 2016 року по березень 2020 року ОСОБА_2 мав заборгованість у розмірі 8284,33 грн. (а.с. 18). 10 грудня 2020 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» подало суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якій вказало, що відповідач вносив суми більші ніж нараховані. Зокрема, в травні 2020 року ним сплачено 4000,00 грн., в серпні 2020 року - 2000,00 грн., в жовтні 2020 року - 1452,76 грн., в листопаді 2020 року - 2225,60 грн., чим частково погашено заборгованість. ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» надало новий розрахунок заборгованості ОСОБА_2 , згідно якого станом на 01 грудня 2020 року вона становить 4460,09 грн. (а.с. 56-57). Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2019 року по листопад 2020 року в розмірі 4460,09 грн. В іншій частині вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» суд відмовив. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до наданого ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» розрахунку ОСОБА_2 має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг перед ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» в розмірі 4460,09 грн. Відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів відсутності у нього заборгованості перед ТОВ «Ковальська-Житлосервіс». Відтак, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у вказаному розмірі. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» не надавало послуг централізованого теплопостачання по грудень 2016 року, а в подальшому він сплачував за послуги у повному обсязі. Відповідачем не надав суду доказів, що у вказаний період його квартира була відключена від послуг теплопостачання у встановленому законом порядку. При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався до позивача щодо відсутності/відключення послуги з централізованого опалення, і позивач надавав йому відповіді з роз`ясненнями можливості та порядку відключення квартири від централізованого опалення в будинку. Відповідач не надав суду доказів сплати ним вартості послуг в належному розмірі та відсутності заборгованість по сплаті послуг перед ТОВ «Ковальська-Житлосервіс». Як вбачається з матеріалів справи, з травня 2020 року відповідач вносив більші платежі за суми нарахувань в рахунок погашення наявної заборгованості. Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на те, що вимоги ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» заявлені зі спливом позовної давності. Як було зазначено, відповідач систематично сплачував заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі, що значно перевищував суму місячного нарахування. Це свідчить про визнання ним заборгованості та згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України є підставою для переривання позовної давності. Крім того, згідно останнього розрахунку ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» стягнута судом заборгованість по оплаті послуг була обрахована з листопада 2019 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.