Ухвала КАС ВС № 420/11900/21

УХВАЛА 08 грудня 2021 року м. Київ справа № 420/11900/21 адміністративне провадження № К/9901/41967/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року в справі №420/11900/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про стягнення грошових коштів у розмірі середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, в якому просила: - стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму належних грошових коштів у розмірі середнього заробітку за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у адміністративній справі № 420/4649/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу міжнародного співробітництва Прокуратури Одеської області, тобто за період з 22 грудня 2020 року по 18 лютого 2021 року включно в сумі 67240,00 грн (без урахування обов`язкових відрахувань). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123, частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 18 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №420/4649/20 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу міжнародного співробітництва Прокуратури Одеської області. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається виключно на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права без обґрунтування підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не підлягають вирішенню. Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року в справі №420/11900/21 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська