Постанова 4856 № 120/17/21-а
від 07.12.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/17/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 07 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису від 29.09.2020 року №909-14/06 та наказу від 09.12.2020 року №564, В С Т А Н О В И В : в січні 2021 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати припис від 29.09.2020 року № 909-14/06, виданий Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, в частині вимог щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокорисгування, наведені у пункті 2 припису - не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин Оратівського-2 родовища суглинків; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 09.12.2020 року № 564 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", в частині пункту 3 Додатку 3 до цього наказу, яким відтерміновано дату зупинення дії, наданого позивачу, спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011 року № 5361 з 01.03.2021 року. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. 06 вересня 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2021 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу та відзив, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд" надано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної терміном дії 20 (двадцять) років. 29.09.2020 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. За результатом перевірки складено акт № 06-02/26/2020-30/у (77) від 29.09.2020 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем норм законодавства у сфері надрокористування з вимогами їх усунення, а саме: - не пред`явлений погоджений в установленому порядку Проект розробки та гірничотехнічної рекультивації Оратівського-2 родовища суглинків, чим не виконано вимоги пункту 2 Програми робіт з видобування суглинків Оратівського-2 родовища (складання проекту на розробку і рекультивації родовища. ОВНС (термін виконання 2 кв. 2011 р.) - порушення частин 1,2 статті 51 КУ №132/94, абзацу 4 частини 1 статті 24 ЗУ №1127, абзацу 1 пункту 10 ПКМУ №615; - не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин Оратівського-2 родовита суглинків - порушення статті 15-1 КУ №132/94, пункту 5 частини 2 статті 3, пункту 15 частини 2 статті 3, абзацу 10 пункту 3 частини 3 статті 3, абзацу 10 пункту 3 частини 3 статті 3, пункту 6 частини 1 статті 15, частини 3 статті 17 ЗУ №2059; - геологічне обслуговування видобувних робіт на Оратівському-2 родовищі суглинків не проводиться - порушення пунктів 2, 3, 5 частини 1 статті 53 КУ №132/94; - маркшейдерське обслуговування видобувних робіт на Оратівському-2 родовищі суглинків не проводиться - порушення пунктів 2, 3, 5 частини 1 статті 53 КУ №132/94; - надрокористувач не подає до Держгеонадр інформацію за 2019 рік щодо стану виконання Програми робіт з видобування суглинків Оратівського-2 родовища за формою згідно з законодавством - порушення абзацу 1 пункту 10 ПКМУ №615. На підставі виявлених порушень та складеного акту, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, сформовано та вручено товариству припис №909-14/06 від 29.09.2020 року, яким встановлено строк до 02.11.2020 року для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. Листом вих. № 365 від 27.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд" повідомило департамент про виконання всіх вказаних порушень, окрім пункту 2 припису, з огляду на безпідставність наведених у даному пункті вимог. Відповідно до листа Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України № 1150-14/06 від 09.11.2020 року, відповідач вважає, що з боку надрокористувача залишається не усунутим пункт 2 припису - не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин Оратівського-2 родовища суглинків. Наказом Держгеонадр №564 від 09.12.2020 року "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" пунктом 3 Додатку 3 до Наказу Держгеонадр №564 від 09.12.2020 року "ПЕРЕЛІК спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії дозволу", відтерміновано дату зупинення дії наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд" спеціального дозволу на користування надрами №5361 від 13.01.2011 року з 01.03.2021 року. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 60 Кодексу України про надравстановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з частиною 1статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 року, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі іменується Закон України №877-V). Дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (стаття 2). Статтею 1 Закону України №877-Vвстановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до положень статті 7Закону України №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Положеннями статті 7Закону України №877-Vтакож встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Держгеонадра уповноважене здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі №815/3305/17 (№К/9901/49827/18). Аналізуючи доводи апелянта щодо правомірності дій відповідача під час винесення спірного наказу, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено. що згідно припису відповідача №909-14/06 від 29.09.2020 року, в ході перевірки виявлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: 1. не пред`явлений погоджений в установленому порядку Проект розробки та гірничотехнічної рекультивації Оратівського-2 родовища суглинків, чим не виконано вимоги пункту 2 Програми робіт з видобування суглинків Оратівського-2 родовища (складання проекту на розробку і рекультивації родовища. ОВНС (термін виконання 2 кв. 2011 р.) порушення частин 1,2 статті 51 КУ №132/94, абзацу 4 частини 1 статті 24 ЗУ №1127, абзацу 1 пункту 10 ПКМУ №615; 2. не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин Оратівського-2 родовита суглинків - порушення статті 15-1 КУ №132/94, пункту 5 частини 2 статті 3, пункту 15 частини 2 статті 3, абзацу 10 пункту 3 частини 3 статті 3, абзацу 10 пункту 3 частини 3 статті 3, пункту 6 частини 1 статті 15, частини 3 статті 17 ЗУ №2059; 3. геологічне обслуговування видобувних робіт на Оратівському-2 родовищі суглинків не проводиться - порушення пунктів 2, 3, 5 частини 1 статті 53 КУ №132/94; 4. маркшейдерське обслуговування видобувних робіт на Оратівському-2 родовищі суглинків не проводиться - порушення пунктів 2, 3, 5 частини 1 статті 53 КУ №132/94; 5. надрокористувач не подає до Дергеонадр інформацію за 2019 рік щодо стану виконання Програми робіт з видобування суглинків Оратівського-2 родовища за формою згідно з законодавством - порушення абзацу 1 пункту 10 ПКМУ №615. Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" вих. № 365 від 27.10.2020 року порушення, зазначені в пунктах 1,3,4,5 припису, усунуті у встановлений контролюючим органом строк, що не заперечується відповідачем та не є спірним. Водночас, позивачем не виконано пункту 2 припису, а саме не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин Оратівського -2 родовища суглинків, на що суд зазначає наступне. Даючи оцінку доводам апелянта, що оскільки позивач здійснює видобування в кар`єрі і видобувається пісок відкритим способом, а тому ТОВ "Агробуд" має обов`язок здійснити оцінку впливу на довкілля, колегія суддів вказує на слідуюче. Згідно з частиною 2статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Разом з тим, проведення оцінки впливу на довкілля визначається Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059-VIII від 23.05.2017(далі іменується Закон України №2059-VIII). Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 якого, планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Частиною 2 статті 17 Закону України №2059-VIII регламентовано, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини 2 та пунктом 14 частини 3 статті 3 цього Закону. Відповідно до пункту 22 частини 2 статті 3 Закону України №2059-VIII, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 14 частини 3статті 3 Закону України №2059-VIII, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, оскільки позивач на момент прийняття та набирання чинності зазначеним законом (18.12.2017 року) вже здійснював вказану діяльність, а не лише планував її здійснення, то сфера застосування Закону України №2059-VIII не поширюється на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд" в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля, у зв`язку з чим доводи апелянта є безпідставними. Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх постановах від 03.09.2020 року у справі № 460/1094/19 та від 04.09.2020 року у справі № 460/1160/19. Крім того, відповідно до частини 3 статті 17 Закону №2059-VIII, висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Закон України "Про екологічну експертизу" №45/95-ВР від 09.02.1995 (далі - Закон №45/95-ВР), який був чинним до прийняття Закону №2059-VIII, передбачав, що об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (частина1 статті 7). Відповідно до статті 9 Закону №45/95-ВР, суб`єктами екологічної експертизи є: 1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; 3) інші державні органи, місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади відповідно до законодавства; 4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; 5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; 6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства. Згідно з частиною 1статті 13 Закону №45/95-ВР, державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" За змістом частини 2 статті 14 Закону №45/95-ВР, відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. З матеріалів справи встановлено, що 17.11.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, позивачу видано екологічну картку вих. № 7576/07, затверджену 17.11.2009 року Першим заступником начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області О. Кравченко. Саме на підставі даної картки Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд" надано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної терміном дії 20 (двадцять) років. Оскільки суб`єктами проведення екологічної експертизи не було зазначено про необхідність проведення такої експертизи на існуючому та діючому об`єкті Оратівське 2 родовище суглинків (цегельної сировини), то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що екологічна картка такого родовища є висновком експертизи. Крім того, варто зазначити, що при наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року не було надано зауважень щодо екологічної карти як висновку експертизи чи його відсутності. З огляду на встановлені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що після набрання чинності Законом №2059у позивача не виник обов`язок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза) під час користування надрами з метою промислової розробки Оратівського 2 родовища суглинків, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що припис №909-14/06 від 29.09.2020 року, в частині зобов`язання позивача отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, та наказ №564 від 09.12.2020 року, в частині зупинення дії спеціального дозволу №5361 від 13.01.2011 року, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.