Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1973/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 р.Справа № 440/1973/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/1973/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" (надалі - відповідач, ТОВ "ТК "Гефест") , в якому просив: - застосувати арешт коштів відповідача на розрахункових рахунках, відкритих у банківських установах. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.21 позов задоволено. Застосовано арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" (вул. Комарова, буд. 2Б, оф. 216, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 41194810) відкритих платником податків у банківських або інших фінансових установах. Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Позивач надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ТК "Гефест" зареєстроване в Державному реєстрі в якості юридичної особи з 06.03.2017 за №15881020000016145 (ідентифікаційний код: 41194810, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Комарова, буд. 2Б, офіс 216) (а.с. 6-7). Вказане Товариство включене до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік ГУ ДПС у Полтавській області у березні 2021 року, яким заплановано проведення документальної планової перевірки (а.с. 10). У зв`язку з цим та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України начальником ГУ ДПС у Полтавській області 25.02.2021 було винесено наказ №501-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810)", яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТК "Гефест" з 09.03.2021 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2020, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.03.2017 по 30.09.2020 (а.с. 11). 25.02.2021 в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Бондаренком О. на адресу ТОВ "ТК "Гефест" було сформовано повідомлення за №178, яким повідомляється про призначену з 09.03.2021 документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. У зв`язку з цим Товариству, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, запропоновано починаючи із означеного терміну забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (а.с. 12). Вищевказане повідомлення та наказ надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача 26.02.2021, про що свідчать списки №2730 та №2672 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів ГУ ДПС у Полтавській області та відбиток штампу відділення поштового зв`язку (а.с. 14-15). 09.03.2021 о 09 год. 30 хв. на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 25.02.2021 №501-П та відповідно до направлень на перевірку від 01.03.2021 №649, від 01.03.2021 №9648, від 01.03.2021 №647 (а.с. 19-21) посадові особи ГУ ДПС у Полтавській області прибули для проведення документальної планової виїзної перевірки за податковою адресою ТОВ "ТК "Гефест" (вул. Комарова, 2/Б, оф. 216, м. Полтава) та пред`явили під розписку направлення на перевірку. Проте, директор Товариства Мосійчук О.Д. 09.03.2021 відмовив ревізорам у допуску до проведення перевірки. Керівнику ТОВ "ТК "Гефест" Мосійчуку О.Д. було роз`яснено, що документальна виїзна планова перевірка здійснюється органом ДПС відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, та попереджено про відповідальність за перешкоджання посадовим особам контролюючого органу, невиконання їх вимог під час документальної виїзної планової перевірки, яка передбачена пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. У зв`язку з недопуском до перевірки 09.03.2021 ревізорами-інспекторами був складений Акт №107/16-31-07-01-10/41194810 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки, який підписано керівником підприємства О.Мосійчуком цією ж датою (а.с. 22-23), а 10.03.2021 в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Бондаренком О. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 24), яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810), що перебуває (розміщене, зберігається): 36008, м. Полтава, вул. Комарова, буд. 2/Б, оф.

216. З метою застосування арешту коштів на рахунку платника податків ГУ ДПС у Полтавській області в порядку реалізації відповідного повноваження, передбаченого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, звернулося до суду з даним позовом, в якому просить суд застосувати арешт коштів ТОВ "ТК "Гефест" на розрахункових рахунках відкритих Товариством у банківських установах. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт не допуску на перевірку є доведеним, а отже є підстави для застосування адміністративного арешту коштів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Пунктом 81.2. статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Підпункт 20.1.31 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачає право звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень. Відповідно до підпункту 20.1.32. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду в порядку позовного провадження, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України. За визначенням, наведеним у пункті 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків. Колегія суддів звертає увагу, що накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках. З урахуванням змісту положень Закону України "Про банки і банківську діяльність", зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків. За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 року по справі №813/8587/14. Арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі № 820/1929/17). Як вбачається з відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", відповідач звертався до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 25.02.2021 №501-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810)", що став підставою для здійснення виходу за податковою адресою платника для проведення документальної планової виїзної перевірки. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/2029/21, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу залишено без задоволення; судове рішення у справі №440/2029/21 набрало чинності. Отже, вказаний наказ є чинним, судом не скасований. Актом про відмову в допуску до перевірки від 09.03.2021року № 107/16-31-07-01-10/41194810 підтверджено відмову відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" контролюючий орган звертався до суду в порядку ст. 283 КАС України з відповідною заявою щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, застосованого на підставі рішення від 10.03.2021 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року заяву (подання) Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ГЕФЕСТ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задоволено; підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ГЕФЕСТ" (вул. Комарова, буд. 2Б, оф. 216, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 41194810), застосованого рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 березня 2021 року. Проте, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021р. по справі № 440/1972/21 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 скасовано, провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито. З іншою заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області не зверталось. Однак, вказане не свідчить про відсутність підстав для накладення адміністративного арешту коштів підприємства. Дії контролюючого органу щодо накладення адміністративного арешту коштів на відкритих рахунках в банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" є наслідком відмови відповідача в допуску до перевірки підприємства. Вказані обставини фактично пов`язані з вчиненням контролюючим органом низки дій, передбачених ст.94 Податкового кодексу України, а не з певними порушенням останнім норм Податкового кодексу України. Оцінку таким порушенням (можливим порушенням), враховуючи предмет спору, суд не уповноважений надавати у цій справі. При цьому, суд вказує, що постановою від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17 (К/9901/40847), Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду висловив позицію щодо підстав застосування адміністративного арешту майна платника податків. Посилання відповідача по справі на відсутність у позивача підстав для звернення до суду з даним позовом, оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача від 10.03.2021 року не підтверджено у судовому порядку, суд вважає хибними, з огляду на те, що провадження у справі здійснюється за позовом податкового органу за загальною процедурою. Так, положеннями ст. 94 Податкового кодексу України та положеннями ст. 122 КАС України не встановлено спеціальних вимог для звернення контролюючого органу до суду щодо накладення адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду в рамках даної справи саме з позовною заявою, а не заявою в порядку 283 КАС України, тому в даному випадку застосовується загальна процедура, яка не висуває додаткових вимог щодо строку звернення до суду. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк, визначений у п.94.10 Податкового кодексу України не застосовується при зверненні Головного управління ДПС у Полтавській області з позовною заявою в загальному порядку, встановленому КАС України. В силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує позицію Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №820/5122/18, в якій викладено аналогічну правову позицію. Окрім цього, судових рішень, що набрали законної сили, стосовно скасування наказу відповідача від 25.02.2021 №501-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810)" матеріали справи не містять. Отже, оскільки судовим розглядом встановлено факт не допуску до проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ТК "Гефест". Щодо посилань відповідача на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Слід зазначити, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Таким чином, доводи відповідача про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту лише у разі наявності податкового боргу є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про те, що наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 25.02.2021 №501-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" не відповідає нормам податкового законодавства, оскільки прямо суперечить пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, що запроваджений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), колегія суддів оцінює критично та зазначає наступне. Так, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було доповнено пунктом 52-2 наступного змісту "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу". Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Тож на момент призначення спірної перевірки норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України містила припис, яким було передбачено установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. Аналіз даної норми Закону свідчить на користь висновку про те, що запроваджений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року завершується в останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину встановленого Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" (надалі - Постанова №89) було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Відповідач вважає, що положення Постанови №89 не можуть змінювати приписи закону, в тому числі й приписи пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а тому мораторій на проведення перевірок, запроваджений Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не завершився, у зв`язку з чим підстави для призначення документальної планової перевірки ТОВ "ТК "Гефест" у відповідача були відсутні, відповідно недопуск перевіряючих до такої перевірки є правомірним. Проте, колегія суддів вважає такі висновки відповідача безпідставними через суб`єктивне помилкове тлумачення положень діючого законодавства та зауважує, що повноваження щодо скорочення строків дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, Законом №909-ІХ було делеговано Кабінету Міністрів України. На підставі вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" Уряд прийняв постанову №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки". Означеною постановою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Отже постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" не скасована, а тому є чинною, у зв`язку з чим підлягає виконанню усіма установами, підприємствами та організаціями відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Таким чином, наказ ГУ ДПС в Полтавській області від 25.02.2021 №501-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" (податковий номер 41194810)" жодним чином не суперечить приписам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, виданий у відповідності до норм чинного законодавства та відповідає цим вимогам. Посилання позивача на невідповідність положень постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 приписам Податкового кодексу України є безпідставними з огляду на вимоги п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік"", яким Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо скорочення строків дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт не допуску на перевірку є доведеним, а отже є підстави для накладення арешту. З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Гефест" - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року по справі № 440/1973/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 08.12.2021 року