Постанова 4819 № 658/3644/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2021 року м. Херсон єдиний унікальний номер справи: 658/3644/20 номер провадження: 22-ц/819/2172/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В. суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А. секретар Дундич А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 жовтня 2021 року ухвалене у складі судді Рахімової О.В. у справі № 658/3644/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування ВСТАНОВИВ: 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та мешкала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де їй на праві власності належала частина будинку. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за законом першої черги є він та відповідачі, як діти померлої, які прийняли спадщину, шляхом подання до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що відповідачі повинні бути усуненні від спадкування після смерті матері, оскільки вони ухилялися від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу матері, яка перебувала в безпорадному стані в зв`язку з похилим віком. Під час перебування матері в лікарні, куди вона була доставлена швидкою 02.01.2017 року з діагнозом гострий інфаркт міокарду та перебувала у важкому стані, відповідачі допомоги в догляді та лікуванні матері не надавали та ухилялися від надання допомоги, в той час, як мати її потребувала, знаходячись у край важкому стані. ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні констатована біологічна смерть ОСОБА_4 . Позивач вказував, що між матір`ю та відповідачами склалися відносини, за яких відповідачі повністю при житті матері у вже похилому віці відмовилися від піклування та догляду за нею, у зв`язку з чим він одноособово здійснював такий догляд та надав в повному обсязі всю необхідну допомогу - по господарству, забезпеченні медичної допомоги. У зв`язку з відсутністю відносин зі своїми дітьми (відповідачами по справі) при житті мати хотіла щоб все належне їй на день смерті майно перейшло позивачу у спадщину, в зв`язку з чим склала 06 січня 2017 року в Каховській центральній районній лікарні заповіт, який неможливо застосувати в зв`язку з його невідповідністю законодавству України, що встановлено постановою апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року. Посилаючись на викладені обставини та положення ч.5 ст.1224 ЦК України позивач просив усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_4 . Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення винесено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, суд першої інстанції не врахував його доводів щодо ухилення відповідачів від надання допомоги в догляді та лікуванні своєї матері, в той час як мати її потребувала. Вважає, що всі докази у справі у сукупності підтверджують факт ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві допомоги, а саме перебування спадкодавця в безпорадному стані у зв`язку з похилим віком та те, що відповідачі свідомо ухилялися від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 , та його представник, адвокат Черноморченко М.М. доводи апеляційної скарги підтримали з підстав в ній викладених. Відповідач ОСОБА_3 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд вважає, що неявка відповідача ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка постійно проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований у вказаному будинку. На день її смерті їй на праві власності належала: Ѕ частка житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом, оскільки складений нею заповіт на користь позивача, ОСОБА_2 є нікчемним, що встановлено судовими рішеннями. В установлений законом строк спадщину шляхом подання нотаріусу відповідної заяви прийняли позивач та відповідачі, які є дітьми спадкодавця та відповідно до статті 1261 ЦК України мають право на спадкування за законом у першу чергу. Судом також встановлено, що у період часу з 02.01.2017 року по 12.01.2017 рік ОСОБА_4 знаходилась на лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві Каховській централій районній лікарні з діагнозом "гострий інфаркт міокарду", де ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні констатована біологічна смерть ОСОБА_4 . Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Під безпорадним станом необхідно розуміти стан особи, при якому вона не може самостійно приймати активні заходи щодо забезпечення свого існування через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, фізично та матеріально забезпечити умови свого життя у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Лише при одночасному настанні наведених обставин, а саме: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця у допомозі саме цієї особи, і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Враховуючи, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що спадкодавець у звязку з похилим віком перебувала у безпорадному стані, її потреби в отриманні допомоги від дочки та сина та їх ухилення від надання допомоги матері, що відповідно до приписів ч.5 ст.1224 ЦК України можуть бути підставою для усунення від права спадкування, апеляційний суд погоджується з висновокм суду першої інстанції про необгрунтованість заявлених ним вимог до відповідачів, і вважає цей висновок правильним та таким, що відповідає встановленим у цій справі обставинам в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Матеріали справи не містять документальних відомостей та інформації про те, що до моменту потрапляння до лікарні, тобто до 02.01.2017 року ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані, доказів на підтвердження вказаної обставини, заявником не надано. Не доведено позивачем і ту обставину, що починаючи із вказаної дати (02.01.2017 року), відповідачі вчиняли умисні діяння (дії та бездіяльність), спрямовані та покликані на ухилення від наданням допомоги своїй матері ОСОБА_4 , та що остання висловлювала потребу в такій допомозі від відповідачів. Та обставина, що у медичній довідці зазначено контактний номер телефона лише позивача, наданий ним для вирішення питань пов`язаних з лікуванням ОСОБА_4 , не доводить, що відповідачі свідомо та цілеспрямовано ухилялися від надання допомоги своїй матері, а остання потребувала її від них. Судом першої інстанції всебічно та повно перевірено доводи позивача на предмет їх обґрунтованості, в тому числі, шляхом допиту свідків. Так, зі змісту показів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 слідує, що ОСОБА_4 (спадкодавець) не була прикута до ліжка, вела активний спосіб життя, здійснювала продаж сільськогосподарської продукції (огірків та помідорів), займалася домашнім господарством, а отже була здатна до самостійного забезпечення свого існування. Доводи апеляційної скарги містять аналогічні обґрунтування тим, що викладені заявником у позовній заяві, які суд першої інстанції правомірно відхилив з підстав їх необґрунтованості. Є неприйнятними доводи апеляційної скарги з підстав їх голослівності про те, що судом ухвалено рішення з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки судом належним чином надано правову (юридичну) оцінку доводам позивача, перевірено їх, шляхом допиту свідків, заявлених позивачем, дослідженням письмових доказів. Доводи позивача висловлені в суді апеляційної інстанції про те, що відповідачі не здійснювали поховання матері за власні кошти, не спростовують висновків суду та не є достатньою підставою для задоволення позову. Згідно із приписами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Таким чином, суд першої інстанції ретельно перевіривши доводи позовної заяви, дійшов підставного висновку про те, що позивачем не доведено сукупність обставин, визначених ч.5 ст. 1224 ЦК України, за наявності яких закон надає право суду усунути особу (іншого спадкоємця) від права спадкування за законом, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 жовтня 2021 року у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Повний текст постанови складений 07.12.2021 р. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В.Базіль Судді: В.О. Бездрабко Л.А. Приходько