Постанова Донецький апеляційний суд № 221/6155/21

22-ц/804/2937/21 221/6155/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „ 02 грудня 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 221/6155/21 Номер провадження 22-ц/804/2937/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Лопатіної М.Ю.,Пономарьової О.М. за участю секретаря: Грішко С.В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 відповідач Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович, на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року головуючого судді Подоляк Я.М. зі складанням повного тексту судового рішення 15 вересня 2021 року по цивільній справі про звільнення майна з-під арешту,- В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення майна з-під арешту, в якому просив зняти арешт на все майно ОСОБА_1 , а також заборону на відчуження будь-якого майна, належного ОСОБА_1 , накладені на підставі постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Качан В.М. від 24 вересня 2015 року . Позовна заява мотивована тим,що на примусовому виконанні державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції перебував виконавчий лист № 2/326/7/2015 року виданий 23 січня 2015 року Приморським районним судом Запорізької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ « Родовід Банк» заборгованості у розмірі 17 390 доларів США (217924,47 грн) та судові витрати у розмірі 2599,24 грн , виконавче провадження № 48822921. 24 вересня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Качан В.М. по виконавчому провадженні № 48822921 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження. В подальшому, 20 травня 2020 року державним виконавцем, з підстав п.7 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Повторно до відділу державної виконавчої служби вищезазначений виконавчий документ не надходив. Вказаний виконавчий лист видавався на виконання заочного рішення Приморського районного суду Запорізької області від 23 січня 2015 року по цивільній справі № 326/1987/14 цс (провадження № 2/326/7/2015 ) за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,яке ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2016 року скасовано,а тому не може примусово виконуватись на даний час. Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України « Про виконавче провадження»,у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. З урахуванням наведеного позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довженко В. І., до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення майна з-під арешту відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довженко В.І., просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в іншому складі суду, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів скарги, зокрема, зазначено, що суд першої інстанції помилково дійшов висновків викладених в оскаржуваній ухвалі, оскільки ОСОБА_1 не оскаржує постанову державного виконавця про накладення арешту, бо вважає її законною, а намагається зняти арешт у зв`язку із закриттям виконавчого провадження щодо нього, як боржника, зняття якого безпосередньо державним виконавцем не передбачено діючим законодавством. Оскільки зазначений в даному позові випадок повернення виконавчого документу до суду та скасування судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, не входить в перелік підстав для скасування арешту безпосередньо державним виконавцем, але є підставою для скасування арешту відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», то на даний випадок розповсюджується порядок зняття арешту, передбачений ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням суду. Пунктом 2 Постанови 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах при зняття арешту з майна» встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Довженко В.І., представник Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання 23 листопада 2021 року телефонограм, зареєстрованих в журналі телефонограм № НОМЕР_1 за №№ 2590,2591,2592 та шляхом отримання судових повісток, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 62-65,69,70). Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про день та час розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права. Між тим, з урахуванням належного повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції не вбачає перешкод для розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає. Відмовляючи у відкритті позовного провадження суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження боржником , виконавчий документ по справі № 2/326/7/2015 про солідарне стягнення з відповідача ОСОБА_1 повернуто стягувачу, тому після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстава для відмови у відкритті провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до абз.5 п. 1 та 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. Відповідно до ст. 447 ЦК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Так, позивач, пред`являючи вимоги до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про звільнення майна з-під арешту ,посилався на те, що арешт було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 48822921, та пов`язаний зі стягненням заборгованості на користь ПАТ «Родовід Банк» (а.с.28). 20 травня 2020 року державним виконавцем,керуючись п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу,повторно до відділу виконавчий лист не надходив, ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2016 року заочне рішення Приморського районного суду Запорізької області від 23 січня 2015 року по цивільній справі № 326/1987/14 цс (провадження № 2/326/7/2015) за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, у зв`язку з чим вважав, що арешт майна може бути знятий лише за рішенням суду. Враховуючи, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, та в рамках якого державним виконавцем не здійснено певних дій чи допущена бездіяльність чим порушені права боржника, як власника арештованого майна, то після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою, тоді як ОСОБА_1 , пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, у зв`язку з цим не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачають іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі. Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи,апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі. Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Доводи апеляційної скарги про те,що державний виконавець своєю постановою від 20 травня 2020 року повернув виконавчий документ стягувачу,не змінює характер правовідносин (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 204/2494). Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу суду з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. У зв*язку з тим,що апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, то розподіл судових витрат відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович, залишити без задоволення. Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 15 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 07 грудня 2021 року. Судді: