Постанова 4816 № 584/283/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2021 року м.Суми Справа №584/283/21 Номер провадження 22-ц/816/1783/21 22-ц/816/1784/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.Н учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Сільськогосподарський споживчий кооператив «Ярославна» розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27.09.2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 18.10.2021 року в складі судді Данік Я.І., ухвалене в м. Путивль, у х в а л и в В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просив розірвати договір оренди землі, укладений 8 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК «Ярославна». Свої вимоги мотивували тим, що він є власником земельної ділянки 1,6511 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:0505, що знаходяться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 8 січня 2008 року передана в оренду ССК «Ярославна» на 20 років зі сплатою 225 грн. 68 коп. на рік. Оскільки відповідач не виконував передбачені договорами зобов`язання по сплаті орендної плати за період з 2017 року по 2020 рік, ОСОБА_1 просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 8 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК «Ярославна». Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 27 вересня 2021 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 8 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським споживчим кооперативом «Ярославна», зареєстрований 09 січня 2008 року відділом Держкомзему Путивльського району у державному реєстрі земель за №040863300323. Стягнуто з Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» на користь ОСОБА_1 908 грн. в рахунок повернення витрат на сплату судового збору Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Додатковим рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18.10.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сенченка А.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» на користь ОСОБА_1 3500 грн. витрат на правничу допомогу. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, враховуючи складність даної справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, а також час, витрачений на представництво інтересів позивача в суді (1 засідання - 20 хв., 2 засідання -16 хв., 3 засідання -12 хв., 4 засідання -21 хв.), та те, що двічі судовий розгляд відкладався у зв`язку неявкою позивача, явка якого була визнана обов`язковою, суд вважає необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 3500 грн. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, кооператив подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів доказів на підставі яких ґрунтується його висновок про систематичність несплати відповідачем орендної плати. Вказує, що позивач, не зважаючи на існуючий договір оренди землі від 8 січня 2008 року з ССК «Ярославна», 7 серпня 2017 року уклала новий договір з ФГ «Троценко» щодо тієї ж самої земельної ділянки. Також, 17 березня 2021 року ССК «Ярославна» направляло позивачу повідомлення про нарахування орендної плати та прохання з`явитися до каси задля її отримання, проте ССК «Ярославна» відповіді на вказаний лист не отримав. Крім того у 2017-2020 роках ССК «Ярославна» організовував на території с. Нова Слобода виплату орендної плати як у грошовій, так і у натуральній формі, проте позивач на з`явилась на видачу орендної плати, Також позивач відмовлялася від прийняття належного виконання, запропонованого відповідачем, оскільки не вчиняв жодних дій: не повідомив реквізити банківського рахунку, не з`являвся до каси підприємства, що позбавляло відповідача можливості виконати свій обов`язок з виплати орендної плати . Від представника позивача адвоката Сенченка А.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній не погоджується з доводами викладеними в ній та зазначає, що суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що не сплата чи не своєчасна сплата відповідачем орендної плати за договором оренди землі є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки її власнику. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. За клопотанням представник кооперативу проведення судового засідання було призначено в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення «EasyCon», але через технічні несправності такий зв`язок не відбувся. Представники позивача просили рішення залишити без змін і відмовити у задоволенні позову. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як становлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 8 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК «Ярославна» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду земельну ділянку площею 1,651 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:0505, що знаходяться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області ССК «Ярославна», а ССК «Ярославна» повинно сплачувати ОСОБА_1 на рік 225 грн. 68 коп. Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему Путивльського району, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 14 січня 2008року №040863300359 (а.с.7-10). У розділі договору оренди землі «орендна плата» передбачено, що оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі 225,68 грн на рік у натуральній формі за її собівартістю, але не вище ринкових цін рослинницькою продукцією, які використовується орендарем. Номенклатура, кількість та вартість продукції, що поставляється орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, зазначаються в окремій угоді, яка щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору. Як повідомив представник кооперативу таких угод сторони договору не укладали. Відповідно до п.36 даного договору його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до вимогст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Згідно з вимогами ст.124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У ст.21 даного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За положеннями ст.24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частиною першою статті 32 цього Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, згідно зі статтями 13,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Аналогічний висновок викладено у Постанови Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №479/1073/18, провадження №61-8798 св19, За таких умов колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що несплата, неповна чи несвоєчасна сплата орендної плати є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання. Колегія суддів, зазначає, що доводи відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати за 2017-2020 роки у зв`язку з тим, що позивач відмовився від прийняття належного виконання, запропонованого орендарем, оскільки не з`являвся до каси підприємства і не повідомив відповідачу номер свого банківського рахунку, є безпідставними, оскільки договір не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися за отриманням орендної плати. До подібних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488 св 18; від 14 серпня 2019 року у справі №484/4135/18, провадження 61-11820 св

19. Крім того, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що протягом 2017-2020 років відповідач пропонував позивачу отримати орендну плату, а позивач відмовився чи ухилявся від її отримання, а посилення на показання свідків, як на докази належного повідомлення позивача про намір здійснити виплату орендної плати, колегія суддів відхиляє, бо у клопотанні допитати таких свідків було відмовлено через те, що умови проведення виплати орендної плати належать до суттєвих умов укладення договору оренди землі і визначаються у договорі. Окрім того визначений порядок виплати орендної плати в натуральній формі, а саме укладення до початку чергового року оренди окремої угоди для визначення номенклатури і кількості та вартості сільськогосподарської рослинної продукції і виплати в рахунок орендної плати орендарем дотримано не було. Та обставина, що позивач відмовилася від отримання поштового переказу в сумі 16199,40грн., який надійшов від відповідача 5 квітня 2021 року на відділення поштового зв`язку Нова Слобода на ім`я позивача (а.с.41), не свідчить про його ухилення від прийняття належного виконання за оспорюваним договором з огляду на положення, викладені у постанові КЦС ВС від 31 липня 2020 року у справі №479/1073/18, про те, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є сам факт систематичного порушення його умов щодо сплати орендної плати, незалежно від того, чи погашена така заборгованість вже після звернення орендодавця до суду з позовом про розірвання договору оренди землі. Оскільки відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду, а додатковим рішенням, яке також оскаржується, вирішено питання відшкодування позивачу фактично понесених витрат за надання правової і її розмір 3500 грн визначено з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки присуджена місцевим судом сума є співмірною і враховує складність справи, витрачений адвокатом час та обсяг наданих ним послуг. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» залишити без задоволення. Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27 вересня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2021 року. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: Т.А. Левченко О.І. Собина