Постанова 4813 № 522/13034/20

Номер провадження: 22-ц/813/6903/21 Номер справи місцевого суду: 522/13034/20 Головуючий у першій інстанції Науменко А.В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.12.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В., розглянула у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 -про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткові витрати на неї, ВСТАНОВИЛА ПРОЦЕДУРА Короткий зміст позовних вимог 10.08.2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами про збільшення розміру аліментів з ОСОБА_1 до 2500 грн щомісячно з для реєстрації позовної заяви та стягнути понесені судові витрати. Вимоги обґрунтовує тим, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.07.2015 року з ОСОБА_1 стягнуто на її користь на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 1000 грн, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік, встановленого на певний період законом, починаючи з 09 червня 2015 року й до досягнення повноліття дитиною- до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17 06.2016 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси збільшено розмір аліментів до 200 грн. Посилаючись на інфляційні процеси, зростання прожиткового мінімуму та на вимоги ст.192 ч.1 СК України просила задовольнити позовні вимоги. Короткий зміст рішення суду першої інстанції 27 січня 2021 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2300,0 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривен. Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з вимог ч.2 ст.185 та ст.192 СК України та посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги про збільшення розміру аліментів гуртуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя є необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, а тому підлягають збільшенню до 2300 грн, яка на думку суду є справедливою та достатньою. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_4 просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначив, що ухваливши рішення про збільшення розміру аліментів до 2300 грн, місцевий суд поклав на нього непропорційний тягар доказування щодо певних обставин по справі та порушення вимог ст.81 ЦПК України так як районний суд обґрунтував своє рішення припущеннями, а не фактами, що об`єктивно підтверджують вимоги позивачки про підстави збільшення розміру аліментів до 2300 грн. Посилається на те, що районний суд допустив порушення фундаментальних принципів здійснення судочинства, що є підставою для його скасування відповідно до частини1 пункту 4 статті 376 ЦК України. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.04.2021 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін. Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.258 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши її доводи судова колегія приходить до наступного. Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтвержується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 02.07.2008 року. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.07.2015 року з ОСОБА_1 стягувато аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 1000 грн щомісячно. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2016 року вирішено збільшити розміру аліментів до 1200,00 грн. Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: -зміни матеріального або сімейного стану; -погіршення або поліпшення здоров`я когось із них; -та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року N 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %). Таким чином, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України. Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України. Згідно роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. Разом з тим, збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів. Звертаючись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на неї ОСОБА_2 просила збільшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду з 1200 грн до 2500 грн дитину щомісячно, посилаючись на інфляцію та зростання прожиткового мінімуму Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно. Відповідно до змісту п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України№ 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у якій судом касаційної інстанції роз`яснено схожі правовідносини, до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Дана стаття СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного стану сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягнення аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами, котрі в матеріалах справи відсутні. Таким чином, визначення судом першої інстанції аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 2300 грн не ґрунтуються на зазначених вимогах закону. Ухвалюючи рішення про визначення розміру аліментів у розмірі 2300 грн районний суд фактично встановив новий розмір аліментів, що суперечить вимогам статті 191 СК України оскільки позивачкою не надано доказів того, що обставини щодо участі відповідача у вихованні та утриманні дітей змінилися, доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та необхідністю додаткових витрат на дитину. Зміна закону, який встановлює мінімальний розмір аліментів не є підставою для прийняття нового судового рішення. Питання визначення мінімального розміру аліментів, що мають стягуватись з боржника, віднесені до повноважень державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року скасувати та прийняти постанову. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткові витрати на неї, залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегада Т.В.Цюра