Постанова 4811 № 455/944/21

Справа № 455/944/21 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю.П. Провадження № 33/811/1696/21 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Дениса Андрія Миколайовича на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення та обрано йому стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок. Згідно постанови судді ОСОБА_1 30 червня 2021 року о 01 годині 19 хвилин в м.Старий Самбір по вул.Л.Галицького, №1, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «ЗАЗ ТF 699 Р», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокатдж Денис А.М. покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що місцевим судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та фактичний їх виклад не відповідає обставинам справи. Зазначає, що огляд на стан сп`яніння проведений з порушенням Інструкції, крім того, зазначає, що місцевим судом не враховано, що ОСОБА_2 фактично не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що свідчить, долучений до матеріалів справи відеозапис, який є неповним та відсутність направлення в медзаклад. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся без його участі, а копію згаданої постанови він отримав лише 20 жовтня 2021 року; скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КупАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник адвокат Денис А.М., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу адвоката Дениса А.М. без їх участі. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №028454 від 30 червня 2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; рапортом інспектора СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 30 червня 2021 року; поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 30 червня 2021 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом події та іншими, наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду давто належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується апеляційний суд. Підстави, які б давали можливість вважати їх сумнівними та неправдивими, відсутні. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. А тому, на переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відсутність у справі направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння, про що зазначає в апеляційній скарзі адвокат Денис А.С. не є таким порушенням порядку доказування фактичних обставин адміністративного правопорушення, за яке останній притягається до відповідальності, та не спростовує законність висновків суду першої інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого у медичному закладі. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Крім цього апеляційний суд вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвоката Дениса А.М. в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвокату Денису А.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Дениса А.М. залишити без задоволення, а постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення та обрано йому стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.