Постанова Рівненський апеляційний суд № 571/457/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2021 року м. Рівне Справа № 571/457/18 Провадження № 22-ц/4815/1493/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: - Ковальчук Н.М., Хилевича С.В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", відповідач - ОСОБА_1 , стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сперкача Сергія Володимировича на заочне рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року (ухвалене у складі судді Комзюк А.Ф.) у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,- в с т а н о в и в : У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 отримав на картковий рахунок споживчий кредит у розмірі 49949,95 грн.. Позичальник зобов`язався повернути даний кредит у повному обсязі не пізніше 08 грудня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 28,00% річних. Відповідно до умов кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, повернення суми кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 4041,00 грн. в день сплати ануїтетних платежів. День сплати ануїтетних платежів - це 8 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти. Таким чином, позичальник має повернути банку кредит у строк, що визначений у кредитному договорі з відповідною сплатою за користування кредитом. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання. В порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав у зв`язку з чим станом на 03 квітня 2018 року його заборгованість перед баком становить 48649,89 грн., яка складається з наступного: 32411,18 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 3939,48 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 11091,33 грн. - заборгованість по комісії; 493,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 190,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 523,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії. Просили суд стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 48649,89 грн.. Заочним рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №93596138000 від 08 грудня 2016 року в розмірі 48 649 (сорок вісім тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 89 копійок, яка складається з: 32411,18 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 3939,48 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 11091,33 грн. - заборгованість по комісії; 493,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 190,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 523,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії та судові витрати по справі у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а відповідач у судове засідання не з`явився і не спростував наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором. На виконання вказаного рішення суду, 04 червня 2019 року Рокитнівським районним судом Рівненської області було видано відповідний виконавчий лист. Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 червня 2021 року у виконавчому листі, виданому Рокитнівським районним судом Рівненської області 04 червня 2019 року у справі публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, було замінено стягувача - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал". У вересні 2021 року, не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сперкач С.В. оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що в умовах кредитного договору відсутні положення щодо порядку нарахування комісії за управління кредитом та штрафних санкцій (пені) за порушення умов вказаного договору, а лише вказано, що сплата процентів, комісії здійснюється у порядку визначеному Правилами споживчого кредитування ПАТ "Укрсиббанк". Разом з цим, під час підписання кредитного договору його ніхто не ознайомлював з Правилами споживчого кредитування ні усно, ні письмово. Крім того, п. 3.11 кредитного договору, який передбачає його обов`язок сплачувати банку комісію за управління кредитом суперечить нормам Закону України "Про захист прав споживачів". В обґрунтування своєї позиції покликається на правові висновки Верховного суду, які на його думку підлягають застосуванню до спірних правовідносин. З наведених міркувань просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення місцевого суду без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 08 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" було укладеного договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 . Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 отримав у ПАТ "УкрСиббанк" споживчий кредит у розмірі 49949,95 грн. (п. 3.1 Договору). Розмір відсоткової ставки за договором складає 28% річних (п. 3.8 Договору). За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін сторони погодили відсоткову ставку у розмірі 35% річних (п.3.9 Договору) Строк повернення кредиту сторони визначили - 08.12.2018 року (п.3.5 Договору). Наведені умови кредитного договору були засвідчені власноручним підписом позичальника - ОСОБА_1 .. Крім того, сторонами було підписано додаток №1 до кредитного договору, яким визначено розмір, порядок нарахування щомісячної комісії за управління кредитом та встановлено графік платежів. У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 03 квітня 2018 року у нього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 48649,89 грн., яка складається з: 32411,18 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 3939,48 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 11091,33 грн. - заборгованість по комісії; 493,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 190,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 523,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 32411,18 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 3939,48 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом. Разом з цим, на переконання апеляційного суду, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 11091,33 грн. заборгованості по комісії, оскільки нарахування Банком комісії суперечить положенням ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин), які регламентують, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 641/11984/15-ц. Також відсутні підстави для стягнення з відповідача: 493,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 190,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 523,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, оскільки підписаний сторонами кредитний договір та додаток до нього не містить умов щодо сплати неустойки (пені). Пеня нараховувалася на підставі Правил споживчого кредитування AT "Укрсиббанк". В умовах кредитного договору міститься вказівка, що "Позичальник, серед іншого засвідчує, що ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті "www.my.ukrsibbank.com". Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами споживчого кредитування AT "Укрсиббанк". Роздруківка Правил споживчого кредитування з сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій Банку, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила та Тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи кредитний договір, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19). Застосування до даного спору зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду є правомірним, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на його характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. Крім цього, апеляційний суд також враховує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг. Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 року №39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача комісії та пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову у цій частині. Враховую межі та предмет даного позову, а також вимоги апеляційної скарги, якою відповідач просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, неспроможними є покликання апелянта на повернення або зарахування в рахунок погашення заборгованості сплаченої ним суми комісії. Також не підлягають встановленню у межах розгляду даної справи обставини, які наведені представником відповідача у клопотанні про витребування доказів щодо сплати матір`ю ОСОБА_1 20 000 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості у відділенні АТ "УкрСиббанк", оскільки дані обставини підлягають встановленю та врахуванню під час виконання рішення суду. Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сперкача Сергія Володимировича задовольнити частково. Заочне рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 11091,33 грн. заборгованості по комісії, 493,91 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 190,61 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, 523,38 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, всього 12 299,23 грн. - скасувати. У задоволенні позову у цій частині відмовити. У решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.