Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/1439/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/1439/21Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 33/817/646/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 грудня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши 06 грудня 2021 р. в режимі відеоконференцзв`язку в м. Тернополі за участю представника особи, що притягується до адмінвідповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Білої У. М. адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не працює, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Біла У. М. просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на безпідставність зупинки належного йому транспортного засобу. Зазначає, що 10 жовтня 2021 року ОСОБА_1 знаходився на заправній станції разом зі своїми друзями у м. Заліщики. В той час, коли до автомобіля підійшли працівники поліції, автомобіль стояв на території автозаправної станції, двигун не був заведений. Стверджує, що ОСОБА_1 перебував на сидінні водія, однак він сів туди лише на декілька хвилин, оскільки водій, який керував автомобілем, відійшов. Наголошує на тому, коли особа перебуває за кермом транспортного засобу навіть з ввімкненим двигуном, склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOО NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказує, що в матеріалах відсутнє письмове направлення, яке б працівники поліції виписали ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням норм Інструкції. Звертає увагу на те, що, виявивши ознаки сп`яніння, поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування автомобілем, що є доказом того, що останній не керував транспортним засобом. Наголошує на тому, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №008759 за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений 10.10.2021 о 21 год. 45 хв., а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі була винесена цього ж дня о 22 год. 00 хв., тобто після складення протоколу. Посилається на те, що згідно п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Заслухавши представника особи, яка притягується до адмінвідповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Білої У. М., яка просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, оскільки прийняте судом рішення є законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до оскаржуваної постанови 10.10.2021 року о 21 годині 24 хвилини в м. Заліщики по вул. С. Бандери водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAEWOО NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан вживання алкогольних напоїв та стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2021 інспектором СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Пастухом І. І. щодо ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №576306, згідно якої 10.10.2021 року о 21 год. 24 хв. у м. Заліщики по вул. С. Бандери водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAEWOО NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не ввімкнув правий покажчик повороту, чим порушив п.п. 9.2.б ПДР, також під час руху був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в ПДР, та не пред`явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.1.б ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідно. Та обставина, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAEWOО NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не ввімкнув правий покажчик повороту, підтверджується відеозаписом із відеореєстратора службового автомобіля поліцейських. Таким чином вважаю, що транспортний засіб DAEWOО NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції був зупинений законно, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції діяли без достатніх на то підстав, є необґрунтованим. Твердження захисника про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складена пізніше, ніж протокол про адміністративне правопорушення, хоча повинно бути навпаки, не є тим порушенням, яке можна вважати істотним, і не тягне за собою обов`язку судді скасувати зазначене рішення. Що стосується порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена в тому числі КУпАП, керування транспортними засобами в стані алкогольного спяніння тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння. В свою чергу дії поліцейських повинні відповідати вимогам закону. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 3 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно п. п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). В ході спілкування з працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, тобті ті, які зазначені у п. 3 Інструкції та протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №008759 від 10.10.2021 року. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Зокрема, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, внаслідок чого поліцейськими відносно останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №008759 від 10.10.2021 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення всупереч доводам апелянта відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає. Так, будь-які зауваження з приводу складеного поліцейськими адмінпротоколу чи інших матеріалів ОСОБА_1 не надавались та в матеріалах справи не містяться. Вина останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також доведена відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6810, так і в медичному закладі. Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно від зупинки транспортного засобу до закінчення складення працівниками поліції протоколу, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки на одному із відеозаписів безперервно та чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає. Твердження ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, є безпідставними та не підтверджені належними доказами з огляду на таке. Зокрема, як вбачається із переглянутого у суді апеляційної інстанції відео із нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 спочатку не заперечував, що керував транспортним засобом, а лише після роз`яснення прав почав стверджувати, що не керував автомобілем, але при цьому не пояснював обставини справи щодо того, хто саме був за кермом та не вказував на цю особу, враховуючи те, що у транспортному засобі знаходився ще один пасажир, який також жодних пояснень з цього приводу не давав. Крім цього, з переглянутого відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля патрульних вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейські підійшли до дверей з боку водія та почали спілкуватись з ним, а тому працівники поліції мали можливість пересвідчитись, хто саме перебував на водійському сидінні за кермом. Так, на запитання полійцейських: Назвіть ваше прізвище, - водій представився як ОСОБА_2 . Відсутність на відео фрагменту, на якому зображено обличчя водія на момент зупинки транспортного засобу, не може розцінюватись судом як доказ того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. При цьому на вимогу поліцейських надати посвідчення водія ОСОБА_1 показав власне, яке міститься у додатку Дія, не вказуючи, що він не керував транспортним засобом та не звертався з проханням зачекати на особу, яка на його думку, була водієм. Таким чином, приймаючи рішення про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції дослідив наявні у справі матеріали, а також відеоматеріали у їх сукупності, якими і обґрунтував свої висновки. Щодо відсутності в матеріалах справи направлення в медичний заклад для огляду на стан алкогольного сп`яніння, такі доводи є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в медичному закладі, а тому долучати вказані документи до матеріалів справи при даних обставинах не є необхідним, і їх відсутність не є підставою для скасування рішення місцевого суду. Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом і в матеріалах справи немає будь-яких даних про його відсторонення, то слід зазначити, що ст. 266 КУпАП в частині відсторонення водія від керування транспортним засобом не містить вимоги щодо долучення до матеріалів справи будь-яких даних, які б підтверджували факт відсторонення водія від керування транспортним засобом. Всі інші доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, інших доказів, які б могли поставити під сумнів рішення суду першої інстанції, не надано. Відповідно приходжу до остаточного висновку про те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст. 33 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. За таких обставин постанова судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2021 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Білої У. М. - відмові у її задоволенні, оскільки будь-яких інших переконливих доводів, які б безумовно спростували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування постанови суду, скаржником не наведено і апеляційною інстанцією не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білої У М. залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Г. І. Коструба