Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/17372/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/17372/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/1241/21 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М., з участю секретаря - Романська К.М. сторін: представника апелянта - ОСОБА_1 , представника заявника - Черничинець С.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/17372/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2021 року (постановлену суддею Сташків Н.Б.) в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заяву мотивовано тим, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року у справі 2/604/187/15 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11215390000 в розмірі 1248655.09 грн. та 2832.62 грн. судових витрат. 06 жовтня 2015 року на виконання даного рішення видано виконавчий лист. Ухвалою Підволочиського районного суду від 03 квітня 2021 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів у справі № 2/604/187/15 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал». Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом за параметрами пошуку ОСОБА_2 відкриті виконавчі провадження відсутні. У зв`язку із перебуванням ПАТ Дельта Банк» на стадії ліквідації, кадрових змін виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання. У відповідності до Акту прийому-передачі переданої документації виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 не передався. Зазначає, що передача кредитних справ є довготривалою процедурою, а не поновлення строку тягне з собою фактичне невиконання рішення суду. Окрім того, видача дубліката виконавчого листа жодним чином не порушує права ОСОБА_2 та не покладає на нього будь яких інших додаткових зобов`язань. У зв`язку з викладеним, заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа № 2/604/187/15 та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2021 року заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа №2/604/187/15, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 07 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором Поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року у цивільній справі № 2/604/187/15. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що стягувач звернувся із завою про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по спливу трьох років від моменту заміни сторони у виконавчому провадженні та по спливу шести років з моменту видачі виконавчого листа. Вважає, що причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання є неповажними, оскільки недостатньо лише посилання на довготривалу процедуру в передачі кредитних справ. При цьому ТОВ «Вердикт Капітал» не довело та не показало своєї зацікавленості у його поновленні такого строку. У зв`язку з викладеним, просить ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2021 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви. Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив. В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Представник заявника ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокат Черничинець С.П. проти апеляційної скарги позивача заперечила та просила рішення суду залишити без змін. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року у справі 2/604/187/15 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11215390000 в розмірі 1248655.09 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 09 коп.), з яких: - 22594 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) швейцарських франки 56 рапенів, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 517281 ( п`ятсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят одну) гривню 89 копійок - сума заборгованості за Кредитом; - 18777 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) шв. фр. 94 рапени, що еквівалентно 429903 (чотириста двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот три) гривні 85 копійок - заборгована сума за відсотками; - 282224 (двісті вісімдесят дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 86 копійок - пеня; - 12852.40 грн. (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривні 40 копійок - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу; - 6392 (шість тисяч триста дев`яносто дві) гривні 09 копійок - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках; - 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 62 копійки судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 17 вересня 2015 року. На виконання судового рішення 06 жовтня 2015 року Підволочиським районним судом видано виконавчий лист, із зазначенням строку пред`явлення до виконання до 16 вересня 2016 року (а.с.14-15). У відповідності до постанови головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Монартович О.І. від 27 червня 2018 року ВП №49038709 виконавчий лист № 2/604/187/15, виданий 06 жовтня 2015 року Підволочиським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за кредитом в розмірі 1248655.09 грн., а також 2832.62 грн. судових витрат - повернено стягувачу ПАТ ДельтаБанк», адреса: м.Київ вул.Дружби Народів, 38, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 27 червня 2021 року (а.с.31). 09 листопада 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 950/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту №11215390000. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2020 року №6/604/10/20 (Справа 604/17372/14-ц) замінено стягувача з ПАТ «ДельтаБанк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №2/604/187/15 за позовом ПАТ «ДельтаБанк» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11215390000 (а.с.11-13). Як вбачається з Акту від 16 лютого 2021 року проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи №11215390000 щодо позичальника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , переданих ТОВ «Вердикт Капітал», перевіркою проведеною переписки з ПАТ Дельта Банк та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції з розтином конвертів стосовно вказаного позичальника встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №2/604/187/15, виданих на підставі рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року (а.с.8). Згідно витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень від 16 лютого 2021 року за параметрами пошуку ОСОБА_2 відкриті виконавчі провадження відсутні (а.с.9-10). Таким чином судом встановлено, що рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року станом на час розгляду справи залишається не виконаним. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на ухвалення рішення суду (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до положень пункту 2 частини першої, пункту 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Згідно із частиною другою статті 22 Закону № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Отже, за загальним правилом, встановленим Законом № 606-XIV, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Зазначене право стягувача також було закріплено у частині другій статті 24 Закону України № 606-XIV. Як свідчать матеріали справи, 06 жовтня 2015 року видано виконавчий лист №2/604/187/15 на виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2014 року у справі 2/604/187/15. При цьому встановлено строк пред`явлення до виконання до 16 вересня 2016 року. Відповідно ст.23 Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа № 2/604/187/15 до виконання відносно боржника ОСОБА_2 переривався з 20 жовтня 2015 року (відкриття виконавчого провадження) по 27 червня 2018 року (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу) (а.с.16-17). Апеляційний суд зазначає, що 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до частини першої статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду у від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 2 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 1 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц. Відповідно до частини п`ятої статті 47 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону. Оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався його поверненням 27 червня 2018 року, то строк пред`явлення виконавчого документа сплив 27 червня 2021 року. Крім того, вказаний строк для пред`явлення зазначено в постанові головного державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Монартович О.І. від 27 червня 2018 року ВП № 49038709. Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважні причини, які об`єктивно не дали змоги стягувачу своєчасно подати документ до виконання. Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Таким чином, приписи підпункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11. Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що втрата виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11215390000 відбулася не з вини заявника ТОВ «Вердикт Капітал». Видача дубліката виконавчого листа не покладає на боржника додаткових зобов`язань, а тому заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа слід задовольнити. Апеляційний суд враховує, що на момент введення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та після заміни вибулого стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» не отримувало. Відсутність виконавчого документу перешкоджало заявнику реально і завчасно звернутися до державного виконавця з заявою для відкриття виконавчого провадження та стягнення заборгованості з боржника. Як вбачається з матеріалів справи, заявник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення 04 березня 2021 року, тобто в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Однак, суд бере до уваги, що на момент розгляду даної справи строки пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, а тому суд вважає доцільним поновити строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Зважаючи на викладене, що новим стягувачем було пред`явлено виконавчий лист до примусового виконання вчасно, що постановою державного виконавця було повернуто виконавчий лист первісному стягувачу, що відсутні докази про отримання стягувачем виконавчого листа після його повернення, що на сьогоднішній день виконавчий лист відсутній у стягувача та в матеріалах справи, не перебувають на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заяву про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення пропущеного строку для подання до виконання виконавчого листа слід задоволити. Доводи апелянта про те, що причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання є неповажними, суд апеляційної існтанції відхиляє, оскільки поважною причиною є те, що на час зверення до суду з даною заявою, що розглядається судом, строк на пред`явлення виконавчого листа ще не сплинув. Враховуючи принцип обов`язковості виконання рішень суду, беручи до уваги, що виконання рішення суду є складовою частиною «судового розгляду», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є підставною та підлягає до задоволення. Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного тексту постанови - 06 грудня 2021 року. Головуючий Судді