Постанова 4857 № 460/7125/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7125/20 пров. № А/857/15628/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, ухвалене суддею Нор У.М. у м. Рівне о 16:34, повний текст якого складений 01 червня 2021 року, у справі № 460/7125/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРК" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: 28 вересня 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРК» звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Поліської митниці Держмитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 липня 2020 року UA204120/2020/000236/2. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення до декларації та на вимогу митного органу надано визначений нормами ч.2 та ч.3 ст.53 Митного кодексу України перелік документів, які, на думку позивача, були достатніми для визначення митної вартості за основним методом та містили усі відомості, що мали вплив на її формування, подані документи не містили розбіжностей та/або ознак підробки. Крім того, вважає, що митним органом не наведено достатніх підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів у їх послідовності. Рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов у даному декларуванні з порівнюваним декларуванням. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року адміністративний позов задоволено. Рішення суду мотивоване тим, що подані декларантом документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено. З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору. Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та за наслідками розгляду судової справи не знайшов підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРК» та компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Стамбул, Туреччина) укладено контракт про поставку товару «Кислота оцтова 99,5% технічна» в кількості 48000 кг загальною вартістю 20160,00 доларів США. За цим контрактом сторонами обумовлено, що покупець 03.07.2020 здійснив попередню оплату в сумі 10080,00 доларів за першу партію товару в кількості 24000 кг. На оплачену партію товару продавцем було видано інвойс від 07.07.2020 №025938 та товар в кількості 24000 кг 07.07.2020 в місті Тегірдаг (Туреччина) було відвантажено у наданий на замовлення ТОВ «ВАРК» автомобільний транспортний засіб IL BB 705/X 172 CC з оформленням автомобільної товаро-транспортної накладної (CMR) серії АС №0212380. Уповноваженим ТОВ «ВАРК» декларантом 13.07.2020 подано Поліській митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA204120/2020/054770, якою задекларовано ввезення в Україну ТОВ «ВАРК» в митному режимі «імпорт» товару «Кислота оцтова 99,5% технічна…» в кількості 24000 кг фактурною вартість 10080,00 доларів США, що складає 271661,04 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Під час декларування митний брокер заявив загальну митну вартість товару, визначену на основним методом (за ціною контракту) в сумі 321661,04 грн. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни товару витрати на його транспортування до місця ввезення в Україну та експедиторські послуги за кордоном в сумі 50000,00 грн. На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано зокрема такі документи: проформа-інвойс (контракт продажу); банківський платіжний документ від 03.07.2020 про оплату за товар; інвойс №025938 від 07.07.2020; товаро-транспортна накладна (CMR) серії АС №0212380 від 07.07.2020; довідка експедитора ТОВ «ЮТЕК-М» №10/07/20 від 10.07.2020 про транспортні витрати; договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «Транс Агент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова); сертифікат походження товару № S 0627372 від 07.07.2020; сертифікат аналізу б/н від 07.07.2020; внутрішня митна декларація Туреччини №20590100AN000353; висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №212/227 від 06.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова». Електронним повідомленням від 13.07.2020 митниця проінформувала декларанта, що за наслідками опрацювання ЕМД №UA204120/2020/054770 (вн. №1932) і доданих документів встановлено розбіжності. Зокрема: у комерційному інвойсі №025938 від 07.07.2020 та сертифікаті про походження товару №S0627372 від 07.07.2020 зазначено проформу інвойс №REX20-298, однак така не подана до митного оформлення; відповідно до банківського платіжного документу від 03.07.2020 оплата за товар здійснена за проформою інвойсом від 18.06.2020, разом з тим до митного оформлення подано проформу-інвойс від 24.06.2020; поданий сертифікат аналізу від 07.07.2020 неможливо поширити на заявлену партію товару, оскільки не містить дати, яка підтверджує видачу документу та посилання на партію товару; документ №20590100AN000353 від 05.05.2020 не є копією митної декларації країни відправлення та не містить відомостей чи посилань, які б стосувались даної поставки товару; документ 212/227 від 06.07.2020 містить посилання на документи:

1. Специфікацію;

2. Лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника; 3.Дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020, однак такі документи не подані митному органу до митного оформлення; для підтвердження транспортно-експедиційних послуг надано довідку транспортних витрат від 10.07.2020 №10/07/20, де постачальником є ТОВ «Ютек-М», а відповідно до відміток на автотранспортній накладній від 07.07.2020 №0212380 перевізником є фірма S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікат якості, який ідентифікує партію; проформу-інвойс №REX20-298; проформу-інвойс (контракт продажу) б/н від 18.06.2020; копію експортної декларації країни відправлення; договір (угоду, контракт) про перевезення з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (про перевезення), митна вартість яких визначається; специфікацію товару, лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника та дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020. У відповідь на запит декларант листом від 14.07.2020 надав до митного органу проформу-інвойс №REX20-298 від 07.07.2020 та повідомив, що у МД №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020 вказано помилкові реквізити проформи-інвойсу (контракту продажу) б/н від 24.06.2020. Фактичні реквізити проформи-інвойсу (контракту продажу) - б/н від 18.06.2020 та надав цей документ митному органу. Також сертифікат аналізу б/н від 07.07.2020 наданий постачальником на всю партію товару (1000000 кг), отриману від виробника зі США, за яким відбувалась поставка товару; експортна декларація на цей вантаж кампанією постачальником не оформляється, оскільки товар ввезено в Туреччину без розмитнення та в подальшому постачається в режимі реекспорту, а наданий документ №20590100AN000353 від 05.05.2020 є транзитною декларацією. Додатково декларант надав висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/16 від 14.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова», що постачається компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Туреччина) в адресу ТОВ «ВАРК» (Україна) згідно з контрактом б/н від 18.06.2020; дані інформаційного агентства ICIS щодо цін на кислоту оцтову станом на 26.06.2020; договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова); рахунок ТОВ «ЮТЕК-М» №10 від 10.07.2020 в адресу ТОВ «ВАРК» про оплату транспортно-експедиційних послуг; рахунок ТОВ «ВАРК» №21 від 02.07.2020 про оплату за поставку кислоти оцтової в адресу ФОП ОСОБА_1 . За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 14 липня 2020 року №UA204120/2020/000236/2, у графі 33 якого зазначено: «митна вартість товару не може бути визнана митницею за ціною договору та за рівнем визначеним декларантом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності; декларант відмовився надати усі додаткові документи, витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, передбачених ч.2-4 ст.53 МК України; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність інформації про іншу, раніше визнану, митну вартість ідентичних (аналогічних товарів)». Позивач, вважаючи рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000236/2 від 14.07.2020 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою

8. За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України). За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України). Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. Водночас частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, що вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом. Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України слідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Суд встановив, що декларант надавав митниці до митної декларації від IM40ДЕ №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020 достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. З урахуванням специфіки та умов зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу товару, що був предметом декларування, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) разом із митною декларацією подано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи. Страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування не подавалися, оскільки такі не були передбачені для цієї зовнішньоекономічної операції; імпорт товару не підлягав ліцензуванню. Так, проформа-інвойс (контракт продажу) від 18.06.2020, банківський платіжний документ від 03.07.2020 про оплату за товар та комерційний інвойс №025938 від 07.07.2020 містять усі необхідні відомості щодо комерційних умов поставки, включно з ціною товару, що була сплачена за товар у формі передоплати. А транспортні перевізні документи, у тому числі, договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова) та рахунок ТОВ «ЮТЕК-М» №10 від 10.07.2020 в адресу ТОВ «ВАРК» про оплату транспортно-експедиційних послуг, містять достатні дані, якими підтверджується вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну. Встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості. Зокрема митний орган покликається на наявність розбіжностей та невідповідностей у товаросупровідних документах, на ненадання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МК України. Разом з тим, судом обґрунтовано не враховано доводи відповідача про те, що під час даної імпортної операції позивачем, як покупцем згідно контракту, здійснювалась окрім передоплати згідно банківського платіжного документу оплата готівкою за придбаний товар - кислота оцтова та про те, що опосередковане замовлення позивачем послуг з транспортування товару через дві посередницькі експедиторські компанії може бути свідченням приховання реальної (більшої) вартості транспортування. Суд апеляційної інстанції поділяє висновк суду першої інстанції, що такі доводи є виключно припущенням позивача та не підтверджуються іншими доказами по справі. Водночас, на замовлення позивача державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» підготовлено висновок №112/16 від 14.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова», що постачається компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Туреччина) в адресу ТОВ «ВАРК» (Україна) згідно з контрактом б/н від 18.06.2020. За цим висновок контрактна ціна товару 420 доларів США за тону, на умовах поставки EXW Tekirdag, Turkey (відповідно до правил «Інкотермс-2010»), для поставки 48 тон кислоти оцтової 99,5%, у цистернах по 24 тони, відповідає ціні постачальника при поставках в Україну з урахуванням дати укладення контракту від 18.06.2020. Висновок ДП «Держзовнішінформ» про вартісні характеристики товару відповідачем не спростовано. Також відповідач не надав доказів того, що вартість транспортування позивачем товару до місця ввезення в Україну є відмінною від інших подібних транспортувань. Слід також зазначити, що згідно розділу ІІІ графи 33 рішення про коригування митної вартості відповідач умовою визнання заявленою декларантом митної вартості вказав подання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікат якості, який ідентифікує партію; проформу-інвойс №REX20-298; проформу-інвойс (контракт продажу) б/н від 18.06.2020; копію експортної декларації країни відправлення; договір (угоду, контракт) про перевезення з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (про перевезення), митна вартість яких визначається; Специфікацію товару, лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника та дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем що позивачем надано відповідачу такий перелік документів. З огляду на наведене, доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів передбачені даною частинами 2-4 ст.53 МК України є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Рішенням про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України на рівні 0,56 USD/кг та встановлено, що числове значення митної вартості товару становить 362214, 72 UAH, що дорівнює 13440 USD. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема за МД від 30.06.2020 №UA204120/2020/049658, МД від 12.05.2020 №UA305160/2020/017743. Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Однак, зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Тобто відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що факт надання достатніх документів на підтвердження заявленої вартості зазначено митним органом в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00926 (а.с.17-18). Зміст перелічених документів, що кореспондуються між собою, вказує на наявність всіх реквізитів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих позивачем товарів. Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою-третьою статті 53 Митного кодексу України. Крім того, щодо доводів про ненадання декларантом документів, передбачених частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України суд наголошує, що передумовою для надання крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті визначеного частиною четвертою документів є наявність обґрунтованих підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу. З огляду на наведене, вимога надати виписку з бухгалтерських документів, що стосуються формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки може мати місце у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем і цей зв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість (частина третя статті 53 МК України). Але у такому випадку за правилами, визначеними частиною тринадцятою статті 58 МК України, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. Отже, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи митного органу про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не доведена обґрунтованість сумнівів в заявленій позивачем митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення товарів, та погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, в тому числі, не обґрунтовано підстави не застосування другого-п`ятого методів при визначення митної вартості імпортованого позивачем товару «кислота оцтова 99,5% технічна», а також не обґрунтовано визначену ціну імпортованих позивачем товарів внаслідок проведеного коригування митної вартості таких за резервним методом. Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРК» визнання протиправним та скасування рішення Поліської митниці Держмитслужби від 14 липня 2020 року UA204120/2020/000236/2 є підставними та підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №460/7125/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 06.12.2021.