Постанова Харківський апеляційний суд № 644/6037/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року м. Харків справа № 644/6037/20 провадження №22-ц/818/4341/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хорошевського О.М. суддів Котелевець А.В., Яцина В.Б. за участі секретаря Пасічник Н.В. сторони справи: апелянт - Харківська міська рада заявник - ОСОБА_1 заінтересована особа - Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2021 року, постановлене суддею Глібко О.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, УСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, яку в подальшому уточнила та просила встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01 січня 2015 року по день смерті останньої. Заява вмотивована тим, що вона тривалий час була знайома з ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 . Вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 та підтримували дружні стосунки. Дітей у подружжя ОСОБА_4 не було і тому вони часто зустрічалися та спілкувалися. З 2014 року ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 почали хворіти, тому їм необхідно були ліки, догляд та допомога. В зв`язку із чим, ОСОБА_2 звернулася до неї та запропонувала жити однією сім`єю. З 01 січня 2015 року і по день смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживала з нею та її чоловіком однією сім`єю. У них був спільний бюджет, вони вели разом господарство, оплачували комунальні послуги за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживали в ній. Разом відзначали свята та дні народження, піклувалися один про одного. Коли ОСОБА_2 хворіла і їй призначали постільний режим, або коли вона проходила стаціонарне лікування, ОСОБА_1 доглядала за нею, готувала їжу та здійснювала інші необхідні для догляду хворої дії. Після смерті ОСОБА_2 . 17.01.2020 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про її смерть та здійснила її поховання. Постановою нотаріуса від 20.11.2020 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності родинного зв`язку. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова року від 14 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01 січня 2015 року по день смерті останньої. В апеляційній скарзі Харківська міська рада, яка особа яка не є учасником справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга вмотивована тим, що заявниця просить встановити факт, що має юридичне значення задля успадкування квартири АДРЕСА_2 в порядку ст. 1264 ЦК України (четверта черга спадкоємців за законом). При зверненні до суду Харківську міську раду як орган місцевого самоврядування не було залучено до участі у справі. Вважає, що рішення постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. звертає увагу суду також на те, що доказів проживання однією сім`єю не надано, надання допомоги та проведення поховання не підтверджує факту введення сімейного життя. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що з січня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю у квартирі АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, показами свідків, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт проживання однією сім`єю з 01 січня 2015 року ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 останньої. Проте повністю погодитися з такими висновками суду судова колегія не може з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України. Статтею 19 ЦПК Українивстановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Частиною першою статті 293ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК). В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК Українипередбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Зі змісту заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю і викладених в ній доводів вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт, що з січня 2015 року заявник та ОСОБА_2 по день смерті останньої проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Встановити цей факт необхідно для подання до нотаріальної контори. При звернені ОСОБА_1 в якості третьої особи зазначила Шосту Харківську міську державну нотаріальну контору. За правилами статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням. Беручи до уваги, що суду невідомо про наявність у ОСОБА_2 спадкоємців, заявниця ОСОБА_1 не є родичем останньої та виявила бажання на отримання спадщини в порядку ст. 1264 ЦК (четверта черга спадкоємців за законом) як особа яка постійно проживала із спадкоємцем, до участі у справі необхідно було залучити орган місцевого самоврядування. Оскільки заявником не було залучено до участі у справі належної заінтересованої особи судова колегія вважає за необхідне рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. У відповідності до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376,381,382,384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14 січня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 630 ( шістсот тридцять гривень) 60 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови тільки випадках, передбачених ст.389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий О.М.Хорошевський Судді А.В.Котелевець В.Б.Яцина Повний текст постанови складений 06 грудня 2021 року.