Постанова КЦС ВС № 641/2034/20

Постанова Іменем України 27 жовтня 2021 року м. Київ справа № 641/2034/20 провадження № 61-12787св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В., суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Житлово-будівельний кооператив «ЖБК-98», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 травня 2020 року у складі судді Колодяжної І. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «ЖБК-98» (далі - ЖБК «ЖБК-98», кооператив, управитель) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Позов обгрунтований тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . ЖБК«ЖБК-98» не уклав з Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») договору для переказу на рахунок ЖБК «ЖБК-98» коштів розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі, наданих Міністерством соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) пільговикам. Грошові кошти, які надійшли і надходять від Мінсоцполітики на рахунок ЖБК «ЖБК-98», розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі на прізвище позивача в AT «Ощадбанк» не надходять з вини відповідача. ЖБК«ЖБК-98» з листопада 2019 року нараховує позивачу заборгованість з оплати комунальних послуг. Просив визнати протиправною бездіяльність відповідача у зв`язку з неукладенням договору і невідкриттям рахунка в АТ «Ощадбанк» (його установах) для перерахування на рахунок ЖБК «ЖБК-98» в АТ «Ощадбанк» розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі, наданої йому Мінсоцполітики як пільговику на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373, із змінами (далі - Порядок № 373); зобов`язати ЖБК «ЖБК-98» укласти договір і відкрити рахунок в АТ «Ощадбанк» (його установах) для перерахування розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі на рахунок відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 травня 2020 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року в позові відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили із того, що Порядком № 373 визначені наслідки неукладення договору між управителем та АТ «Ощадбанк» (управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг у такому випадку не має права вимагати оплати послуг (внесків/платежів) від пільговиків за відповідні неопалювальний та опалювальний періоди). При цьому негативні наслідки стосуються лише управителя будинком, яким у даному випадку є ЖБК «ЖБК-98». ОСОБА_1 не обґрунтував, у чому полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, бездіяльність відповідача щодо неукладання договору з АТ «Ощадбанк». Короткий зміст вимог касаційної скарги У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року, просив скасувати судові рішення та задовольнити позов. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга обгрунтована тим, що він як пільговик обрав безготівкову форму отримання пільги, проте ЖБК «ЖБК-98» не уклав договору з АТ «Ощадбанк» на перерахування цієї пільги, що змушує його самостійно знімати кошти й оплачувати ними комунальні послуги. У разі укладення такого договору кошти автоматично надходили би на рахунок виконавця послуг. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки в Україні є велика кількість пільговиків (як правило інвалідів), які не мають фізичної можливості відвідувати банки для оплати житлово-комунальних послуг. Суди не взяли до уваги постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі 577/3125/15-ц, у якій зазначено, що у випадку відмови організації укласти договір, що відповідає вимогами типового договору, таке право підлягає захисту. Аргументи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що ЖБК «ЖБК-98» не проінформований щодо заяв пільговиків, і будь-яких пропозицій від банку про укладення договору до відповідача не надходило. Підстав для укладення договору для переказу коштів розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі з АТ «Ощадбанк» немає, прямої вимоги щодо обов`язковості укладення такого договору закон не визначено. ОСОБА_1 не позбавлений права на пільгу і може отримувати її у готівковій формі. Рух справи всуді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів. Фактичні обставини справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, має пільги, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пільги для ветеранів війни - інвалідів війни. 17 серпня 2009 року між ОСОБА_1 (споживач) та ЖБК «ЖБК-98» (виконавець) укладено договір про надання послуг населенню, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати Споживачу та членам його сім`ї послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення та утримання місць загального користування, а споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року визнано незаконною бездіяльність ЖБК «ЖБК-98» щодо ненадання відомостей до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради для нарахування пільги на житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води за період з 28 жовтня 2015 року до 24 грудня 2015 року. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2017 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року змінено. Зобов`язано ЖБК «ЖБК-98» припинити з 01 жовтня 2014 року до 28 жовтня 2015 року нараховувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість послуг з централізованого постачання холодної води без урахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Визнано незаконною нараховану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ЖБК «ЖБК-98» плату за період з 01 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2015 року без урахування соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води, та зобов`язано ЖБК «ЖБК-98» здійснити перерахунок за послуги централізованого постачання холодної води за період з 01 жовтня 2014 року до 28 жовтня 2015 року з урахуванням соціального нормативу користування житлово-комунальними послугами з централізованого постачання холодної води -4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Ощадбанк» із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про укладення між банком та ЖБК «ЖБК-98» договору для отримання грошових коштів на рахунок кооперативу як виконавця комунальних послуг для перерахування сум коштів пільговика. АТ «Ощадбанк» листом від 12 листопада 2019 року повідомило ОСОБА_1 , що філія банку повторно направила на адресу ЖБК «ЖБК-98» лист про прийняття публічної пропозиції на укладення договору про взаємодію управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг та АТ «Ощадбанк». Станом на поточний час ЖБК «ЖБК 98» не надав до установи банку відповідних документів для підписання анкети-заяви про прийняття публічної інформації. 26 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ЖБК «ЖБК-98» з письмовою заявою щодо укладання договору з АТ «Ощадбанк» для перерахування розрахункової суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі. Листом від 10 березня 2020 року ЖБК «ЖБК-98» надав ОСОБА_1 відповідь, в якій голова правління ЖБК «ЖБК-98» посилався на відсутність прямої вимоги щодо обов`язку укладання договору з АТ «Ощадбанк».

Позиція Верховного Суду Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційне провадження відкрито з тих підстав, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Касаційне провадження відкрито відповідно до пункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки питання отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі не досліджувалося Верховним Судом та, з огляду на проблемність (відсутність укладеного із банком договору на перерахунок коштів), потребує уніфікованого розуміння як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин (пільговиків). З огляду на підстави відкриття касаційного провадження Верховний Суд дійшов таких висновків. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1 Конституції України). У статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Особливе місце в системі конституційних прав людини й громадянина посідають соціальні права і свободи, які надають людині можливість задовольняти свої соціальні потреби та інтереси. Соціальні права та свободи людини і громадянина - це міра можливої поведінки або діяльності людини в соціальній сфері, що передбачає задоволення законних інтересів і потреб у сфері трудової діяльності, соціального захисту та охорони здоров`я. Соціальне забезпечення - це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім`ям у зв`язку із народженням та вихованням дитини. Це право закріплене у статті 47 Конституції України. Соціальний захист поширюється, насамперед, на громадян України, які внаслідок похилого віку або хвороби самі не можуть забезпечити собі нормальні умови життя. Права окремих категорій громадян регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами, як приклад, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 (далі - Порядок), визначає механізм надання громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі та у грошовій безготівковій формі. Виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору. За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем подання заяви (абзац другий пункту 7 Порядку). Відповідно до пункту 9 Порядку АТ «Ощадбанк» веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика. АТ «Ощадбанк» здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг. У таких договорах визначається порядок інформаційного обміну між управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг та АТ «Ощадбанк». Типову форму договору визначає АТ «Ощадбанк» за погодженням з Мінсоцполітики. Якщо управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклав договору з АТ «Ощадбанк» (його установами) для перерахування сум пільг, він до 1 червня не має права вимагати оплати послуг (внесків/платежів) від пільговиків за відповідні неопалювальний та опалювальний періоди. ЖБК «ЖБК-98» не уклав договір з АТ «Державний ощадний банк України» для переказу у грошовій безготівковій формі коштів розрахованої суми пільги, наданої Міністерством соціальної політики пільговикам на оплату житлово-комунальних послуг. У зв`язку з наведеним позивач способом захисту порушених прав обрав визнання протиправною бездіяльності відповідача у зв`язку із не укладенням договору і не відкриттям рахунку у АТ «Державний ощадний банк України» (його установах) для перерахування розрахованої суми пільги; зобов`язання ЖБК «ЖБК-98» укласти договір і відкрити рахунок у АТ «Державний ощадний банк України» (його установах) для перерахування розрахованої суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що Порядкомвизначені наслідки неукладення договору між управителем та АТ «Ощадбанк» (управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг у такому випадку не має права вимагати оплати послуг (внесків/платежів) від пільговиків за відповідні неопалювальний та опалювальний періоди). При цьому негативні наслідки стосуються лише управителя будинком, яким у даному випадку є ЖБК «ЖБК- 98».ОСОБА_1 не обґрунтував, в чому полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, бездіяльність відповідача щодо неукладання договору з АТ «Ощадбанк». Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке. Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом вказаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором Згідно з частинами першою, другою статті 15 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог. Згідно з пунктом 7 Порядку виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору (далі - рахунок для виплати пільг). За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем подання заяви. Отже, механізм виплати пільг передбачає грошову безготівкову форму та готівкову форму. Пред`явивши позов у цій справі, позивач бажає отримувати пільгу у безготівковій формі згідно з пунктом 7 Порядку. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору і вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - у відповідності зі звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Пунктом 9 Порядку визначені наслідки неукладення договору з АТ «Ощадбанк», тому Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що за встановлених у справі обставин негативні наслідки стосуються ЖБК «ЖБК- 98». Верховний Суд звертає увагу, що згідно із Порядком у разі неукладення договору між управителем та АТ «Ощадбанк управитель не має права вимагати оплати послуг (внесків/платежів) від пільговика за відповідні неопалювальний та опалювальний періоди. Враховуючи принцип свободи договору та відсутність встановленого законодавством обов'язку управителя укласти договір з АТ «Ощадбанк» (його установами) для перерахування сум пільг, Верховний Суд вважає неефективним (неналежним) способом захисту права пільговика на отримання пільги на житлово-комунальні послуги у грошовій безготівковій формі у випадку невиконання управителем (об`єднанням, виконавцем комунальних послуг) обов`язку щодо укладення відповідного договору із АТ «Ощадбанк» шляхом визнання незаконною бездіяльності управителя (об`єднання, виконавця комунальних послуг) та зобов`язання укласти договір. Позивач як споживач має право в разі пред`явлення до нього вимог про стягнення відповідних нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів. Доводи касаційної скарги стосуються помилкового тлумачення Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг та не є підставою скасування оскаржуваних судових рішень. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, оскаржуваного судового рішення без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Ступак Судді І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко