Постанова Чернівецький апеляційний суд № 723/1004/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2021 року м. Чернівці справа № 723/1004/21 провадження №22-ц/822/1120/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М. секретар Петранюк Ю.Т. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Дячук О.О., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з розподілу природного газу. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 надавались послуги з розподілу природного газу до об`єкту газопостачання. Фактом приєднання ОСОБА_1 до умов даного договору є щомісячне споживання певних об`ємів природного газу за адресою споживання по особовому рахунку № НОМЕР_1 . На підставі викладеного, оператором ГРМ боржнику визначено місячну вартість послуги з розподілу природного газу в розмірі 345.08 грн. за кожен місяць на період з січня 2020 року по червень 2020 року включно. З урахуванням збільшення розміру тарифу з 01 липня 2020 року щомісячна плата за послугу розподілу природного газу для даного споживача становить 394.38 грн. ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання по своєчасному розрахунку за послуги з розподілу природного газу, встановлені абз.2 пункту 6.6 договору, та починаючи з 01 січня 2020 року допустив заборгованість перед АТ «Чернівцігаз» за надану послугу з розподілу газу. Враховуючи вищевказані обставини, з урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» заборгованість за надану послугу з розподілу газу за період з 01 січня 2020 року по травень 2021 року в сумі 5198,93 грн., а також сплачений судовий збір. Короткий зміст рішень суду першої інстанції Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що АТ «Чернівцігаз» є єдиним діючим постачальником природного газу для відповідача, а також відсутні докази, які б підтверджували той факт, що відповідач спожив саме той природній газ, який розподілив (перемістив) відповідачу саме позивач за допомогою ГРМ. Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили підключення відповідача до газорозподільної мережі, споживання природного газу та об`ємів споживання, а також відсутні відомості про джерела інформації, які б документально засвідчували підтверджене споживання природного газу відповідачем. Позивачем не надано доказів того, що у АТ «Чернівцігаз» в межах села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області на законних підставах перебуває у власності чи користуванні газорозподільна система. Також суд першої інстанції зазначив, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . є ОСОБА_2 . Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору, споживачу необов`язкова наявність підписаної заяви-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору та його укладення можуть бути як сплата рахунка Оператора ГРМ, так і будь-які інші докази на підтвердження споживання природного газу. Фактом приєднання побутового споживача до умов даного договору є щомісячне споживання певних об`ємів природного газу та частковою оплатою у червні 2020 року за надані послуги розподілу природного газу в сумі 2071 грн. При цьому, відповідач щомісячно не тільки споживає газ, а й передає показники через особистий кабінет споживача, добре ознайомлений з рахунками за надані послуги і об`ємами спожитого газу. У судовому засіданні в суді першої інстанції представником відповідача не заперечувалось, що відповідач фактично проживає, споживає та сплачує за природний газ за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що відповідно до п.6 гл.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, якщо в результаті зміни форми власності чи власника є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладення договору розподілу природного газу з новим власником, споживач повинен самостійно звернутися до Оператора з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладення договору розподілу природного газу. Всупереч указаним нормам, ні відповідач, ні новий власник не звертались до позивача з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних та переукладення договору розподілу природного газу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення повною мірою не відповідає. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 приєднався до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, є споживачем послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 як споживач послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 оплачував ці послуги, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2494, є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 подарував належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_2 (а.с.49-50). Згідно з довідкою виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради №2466 від 25 червня 2021 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.67). Згідно з довідкою виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради №2620 від 07 липня 2021 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Будинок газифікований, користуються природним газом. За вказаною адресою зареєстровані: батько ОСОБА_1 , донька ОСОБА_3 (а.с.81). Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824, 06 листопада 2015 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Як передбачено ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) - договір розподілу природного газу це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;- доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; - оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ). На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: 1) присвоює споживачу (у тому числі побутовому споживачу) персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу та в установленому законодавством порядку передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника; 2) надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; 3) забезпечує формування та передачу прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Згідно з пунктами 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Пунктами 1, 2, 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Апеляційним судом встановлено, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , номер особового рахунку НОМЕР_1 . За вказаною адресою відповідач зареєстрований та фактично проживає. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, які полягають у своєчасній оплаті наданих послуг з розподілу природного газу, відповідно до наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» у період з січня 2020 року по травень 2021 року в сумі 5198,93 гривень (а.с.60). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що позивачем не доведено існування між сторонами договірних правовідносин щодо надання послуг розподілу природного газу, однак такі висновки суду є необґрунтованими. За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача. За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Отже, у даному випадку для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору, споживачу не обов`язкова наявність підписаної заяви-приєднання, оскільки фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору та його укладення можуть бути як сплата рахунку Оператора ГРМ, так і будь-які інші докази на підтвердження споживання природного газу відповідачем по справі. Фактом приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов даного договору є щомісячне споживання певних об`ємів природного газу та зміною показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку НОМЕР_1 , що вбачається з розрахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідачу. Позивачем надано до суду першої інстанції рахунок місячної вартості послуги природного газу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 оплачував за спожитий природний газ із зазначенням показників лічильника, в тому числі через особистий кабінет Оператора ГРМ (а.с.61). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено факт приєднання відповідача ОСОБА_1 до умов Типового договору з розподілу природного газу, оскільки відповідач отримував послуги з постачання природного газу, оплачував їх, та відповідно отримував і послуги з розподілу природного газу до об`єкту газопостачання, однак систематично не сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого утворилася перед позивачем заборгованість. Апеляційний суд відхиляє висновки суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач не є власником житлового будинку, тому у нього відсутнє зобов`язання щодо сплати послуг розподілу газу за вказаною адресою, оскільки відповідач ОСОБА_1 як споживач, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , являється побутовим споживачем послуг з газопостачання по вказаному об`єкту, тому на нього як фактичного споживача, також покладено обов`язок зі сплати вказаних послуг. Крім того, після укладення договору дарування житлового будинку, відповідно до п.6 гл.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, ні відповідач, ні новий власник донька відповідача ОСОБА_2 , не звертались до позивача з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних та переукладення договору розподілу природного газу на нового власника. За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» керуючись вимогами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, тарифів встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз», об`ємів споживання відповідачем природного газу. 07 жовтня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2080, відповідно до якої затверджено ряд змін до Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу, зокрема до глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, яким встановлено порядок розрахунків за договором розподілу природного газу. Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Згідно умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 розділу VI даного Договору). Постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3049 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «Чернівцігаз», встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для AT «Чернівцігаз» на період: з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно у розмірі 1.05 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); з 01 липня 2020 року до грудня 2021 року у розмірі 1.20 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З 01січня 2021 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 30 грудня 2020 року №2785 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT «Чернівцігаз», якою для AT «Чернівцігаз» встановлено тариф на послуги розподілу природного газу-у розмірі 2.30 грн. за 1м 3на місяць (без урахування ПДВ). Постановою НКРЕКП від 30 січня 2021 №134 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2020 року №2785» внесені зміни до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2020 року №2777, а саме: в абзаці другому пункту 1 цифри «2.30» замінено цифрами «1.78» . Відповідно до умов абзацу 2 пункту 6.3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, які кореспондуються з положеннями абз.2 п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» є обґрунтованими, оскільки відповідачем не було виконано належним чином зобов`язання перед позивачем по сплаті послуг за розподіл природного газу, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Розрахунок вартості розподілу природного газу за адресою споживача проведений позивачем у відповідності до положень діючого законодавства та ОСОБА_1 не спростований. Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду жодного доказу, що у АТ «Чернівцігаз» в межах села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області на законних підставах перебуває у власності чи користуванні АТ «Чернівцігаз» газорозподільна система. Положеннями статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). За приписами ч.2 ст.37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором. Відповідно до Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» - НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 ЗУ «Про НКРЕКП», для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти та ініціює внесення змін до нього. Регулятор здійснює державне регулювання, у тому числі, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом (п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»). Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»). У силу ч. 7 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про НКРЕКП», НКРЕКП здійснює виконання покладених на неї функцій, зокрема, шляхом здійснення державного контролю та застосування заходів впливу. Згідно п.5 ч.1 ст. 17 ЗУ «Про НКРЕКП», контролює виконання операторами систем передачі та розподілу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем, іншими суб`єктами ринків електричної енергії і природного газу, а у відповідних випадках - власниками систем їхніх зобов`язань відповідно до закону. При цьому, у відповідності до ч.9 ст. 14 ЗУ «Про НКРЕКП», рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 року №856 зі змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 року №1093, в межах території Чернівецької області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз», що оприлюднено на сайті Регулятора. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновки суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження законності перебування газорозподільної системи в межах с. Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області є помилковими та ставлять під сумнів рішення НКРЕКП від 29.06.2017 року №856 про видачу ліцензії на розподіл природного газу позивачу. Видача ліцензії, уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віданні позивача. Узагальнюючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надану послугу з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по травень 2021 року в сумі 5198,93 грн. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги На підставі ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Щодо розподілу судових витрат Згідно частин 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний дійшов висновку про задоволення позовних вимог. З платіжного доручення №55 від 16 лютого 2021 року вбачається, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» за подання до суду позовної заяви сплатило судовий збір у розмірі 2270 грн. З платіжного доручення №4 від 21 жовтня 2021 року вбачається, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» за подання до суду апеляційної скарги сплатило судовий збір у розмірі 3405 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5675 грн. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» задовольнити. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2021 року скасувати. Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з розподілу природного газу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (код 03336166) заборгованість за надану послугу з розподілу природного газу в сумі 5198 (п`ять тисяч сто дев`яносто вісім) гривень 93 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» судові витрати в сумі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень (код 03336166). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 3 грудня 2021 року. Головуючий Н.К. Височанська Судді: А.І. Владичан І.М. Литвинюк