Ухвала КАС ВС № 500/2030/20

УХВАЛА 02 грудня 2021 року м. Київ справа №500/2030/20 адміністративне провадження №К/9901/41587/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу подану Лисаком Володимиром Богдановичем в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 500/2030/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.12.2019 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 29 років 07 місяців 15 днів, починаючи з дати її призначення, а саме з 06.03.2018 р. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Лисак Володимир Богданович діючи в інтересах ОСОБА_1 09 листопада 2021 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 500/2030/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також, представник скаржника у касаційній скарзі просить поновити строк на подання касаційної скарги. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків касаційного оскарження, Суд зазначає про таке. За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України). Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 червня 2021 року, а касаційну скаргу подано 09 листопада 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримав 09 листопада 2021 року в Тернопільському окружному адміністративному суді. Втім, представник позивача не додав до касаційної скарги будь-яких доказів на підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції саме 09 листопада 2021 року. Отже, наведені скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження не можуть вважатись достатніми для висновку щодо пропуску цього строку останнім з поважних причин, оскільки документальних доказів (листа - відповіді Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо дати направлення копії постанови позивачу, розписка тощо) в підтвердження наведених обставин (щодо дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції) скаржник не подав. Крім того, слід зазначити, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 500/2030/20 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Водночас, скаржник не вказав про причини неознайомлення із оскаржуваною постановою в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та, відповідно, поновлювати цей строк. Крім того згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Із аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегією суддів установлено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року прийнято в порядку спрощеного позовного провадження. Дослідивши касаційну скаргу представника позивача щодо її відповідності вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі зазначено як підставу для касаційного оскарження судового рішення, яке визначено частинною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і при вирішенні справи не ураховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду. Втім касаційна скарга не містить обґрунтувань права на касаційне оскарження рішення прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження. Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює взяття її до розгляду та відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу мають вказувати особи, які подають касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Згідно акту № 500/2030/20/78513/21 складеного працівниками Верховного Суду при розкриті конверта надісланого Лисаком В.Б. виявлено, що відсутня квитанція про сплату судового збору. Зі скарги убачається, що позивачем у цій справі є фізична особа, якою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (одна з яких є похідною). Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у вищевказаній редакції) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн 00 коп. Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 681, 60 гривень (200% від (0,4*2102,00 грн.). За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням обґрунтованих причин для його поновлення та надання відповідних доказів на їх підтвердження; обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення з урахуванням вимог викладених в частині четвертій та п`ятій статті 328 КАС України; документа про сплату судового збору у сумі 1 681, 60 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102, "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) номер справи, у якій сплачується судовий збір. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328 - 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у задоволенні клопотання Лисака Володимира Богдановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 у справі № 500/2030/20. Касаційну скаргу Лисака Володимира Богдановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 500/2030/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, а у разі неусунення недоліків в іншій частині є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т.Г. Стрелець Судді С.Г. Стеценко Л.В. Тацій