Постанова 4855 № 640/13357/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13357/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив: - визнати дії ГУ ПФУ в м. Києві які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019 протиправними; - зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 61% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018, постанова №804 ВІД 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 18.08.2011 року. Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ у розмірі 61 % грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій по пенсійній справі №2601016739 пенсія позивачу була нарахована з наступних складових: - посадовий оклад -1600,00 грн; - оклад за військовим званням - 130,00 грн; - процентна надбавка за вислугу років (35 %) - 605,00 грн; - надбавка за особливо важливі завдання (90%), науковий ступінь кандидата наук (5%), премія (40 %). Всього - 5001, 31 грн. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 здійснено перерахунки призначеної пенсії позивача. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій по пенсійній справі позивача 2601016739 станом на 05.04.2018 року встановлено, що пенсія позивача складається із сум грошового забезпечення: - посадовий оклад - 8320,00 грн. - оклад за військове звання - 1410,00 грн. - процентна надбавка за вислугу років 45% - 4378, 50 грн. Всього - 14 108, 50 грн. Основний розмір пенсії- 61 % грошового забезпечення. При цьому, з урахуванням попередньої суми пенсії та підвищення, згідно із Постановою КМУ № 103 виплачується: - з 01.01.2018 - 50% суми підвищення: 2374, 15 грн; - з 01.01.2019 - 75% суми підвищення: 3561, 22 грн; - з 01.01.2020 - 100% суми підвищення: 4748, 29 грн. Вважаючи дії відповідача щодо виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 неотриманих сум підвищення пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії лише з 05.03.2019 року. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Зі змісту вимог апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 04.03.2019, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до ч. 1, 2 статті 63 Закону України №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. З огляду на ч. 4 статті 63 Закону України №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб , якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року. 24.02.2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103). Зазначеною постановою було внесено зміни, зокрема і до п.п. 1, 2 Порядку № 45, які викладено у новій редакції: Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З наведених норм законодавства вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб . В свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: - з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; - з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Наразі , рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.12.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб . Таким чином, на період з 01.01.2018 року по 04.03.2019 рік включно норми постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 були чинними, не визнавались неконституційними та підлягали виконанню. При цьому, вказані норми не змінювали регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначали порядок виплати перерахованих пенсій. Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано у відповідності до ст. 63 Закону України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб та постанови Кабінету Міністрів України №

103. Виплата перерахованої пенсії на користь позивача також була проведена з урахуванням Постанови № 103, а саме розмірах: з 01.01.2018 - 50 %, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %. При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки станом до 05.03.2019, окремі положення постанови Кабінету Міністрів України № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018, не втратили свою чинність, в 2018 році відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов`язаний був їх застосовувати, а відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019 року. Таким чином, виплата позивачу перерахованої суми пенсії у 2018 році у розмірі 50 % та з 01.01.2019 року по 04.03.2019 рік у розмірі 75 % є правомірною. У свою чергу, виходячи з вищевстановлених обставин, визначене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню. Після втрати чинності постановою КМУ №103, тобто з 05.03.2019 року, владний суб`єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії. Аналогічна правова позиція була викладена у зразковій справі Верховним Судом у рішенні №160/3586/19 від 06.08.2019, постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволенні позовних вимог та наявності підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 неотриманих сум підвищення пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року. Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що судом першої інстанції здійснено неправильне тлумачення норм Закону № 2262-ХІІ та не враховано, що ці норми мають вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів України №

103. Колегією суддів зазначає, щодо спірних правовідносин підлягають застосуванню висновки, викладені Верховним Судом у зразковій справі № 160/3586/19. Крім того, слід звернути увагу на те, що Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.09.2020 року у справі № 1540/4041/18 в аналогічних правовідносинах висловлено правову позицію, яка полягає у тому, що у період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24.02.2018 року до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - 05.03.2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб`єктами владних повноважень, зокрема у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 01.01.2018 року перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (складові, які враховуються для перерахунку пенсії, та поетапність виплати підвищення такої пенсії). При цьому, розміри складових грошового забезпечення, що враховуються при видачі відповідних довідок регулюється Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року. Незастосування пунктів 1, 2 Постанови №103 у період їх дії допускається винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала. Щодо позовних вимог у частині здійснення виплати ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018, постанова №804 ВІД 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із пунктом 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства. 28 серпня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», пунктом 2 якої встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. При цьому, порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Слід зазначити, що правомірність норм Порядку №649 в судовому порядку не оскаржувалась, а отже, він є обов`язковим до виконання органами Пенсійного фонду. У силу п. 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник (орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) (п. 6 Порядку №649). За змістом п. п. 10-11 Порядку №649, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. Відтак, аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в розумінні ст.19 Конституції України, позбавлений можливості діяти всупереч вимог Порядку №649, а отже, перерахована пенсія буде виплачена відповідачем на користь позивача безпосередньо після перерахування Пенсійним фондом України коштів Управлінню в порядку наявності бюджетних асигнувань. Нараховані суми пенсії не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (частина друга статті 55 Закону №2262-ХІІ). Також, колегія суддів звертає увагу, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (частина друга статті 52 Закону №2262-ХІІ). Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III). Відтак, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати, водночас, спір виник не з приводу порушення строків виплати нарахованої пенсії, а у зв`язку з обмеженням граничного розміру при нарахуванні та подальших перерахунках пенсії, тобто неправильному нарахуванні. Відтак, позов в цій частині є передчасним та не підлягає задоволенню. Суд також зауважує, що вимоги виплати всієї суми та однією сумою стосується по суті стадії виконання рішення суду, яке виконується відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Суд не вбачає правових підстав визначати інший порядок виконання, який і так охоплюється та регламентується вказаним Законом. Колегія суддів враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 03.12.2021р.)