Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/3002/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3002/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Коновала О.Ю., представника відповідачів Стаднюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Селянського (Фермерського) господарства "Сосновий Бор" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В : Селянське (Фермерське) господарство "Сосновий Бор" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 24.12.2020 № 2265191/30730456 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 16.12.2020, складеної СФГ "Сосновий бор"; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 16.12.2020, складену СФГ "Сосновий бор", датою подання для реєстрації. Позовні вимоги мотивовані тим, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 13.04.2020 №1 та від 15.04.2020 №3 контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, якими мотивами керувався останній, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 16.12.2020. Звернув увагу, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної ним не надходила, в електронному кабінеті Позивача лише була інформація: у графі «найменування» у рядку «Податкова накладна №5 від 16.12.2020» в графі «Статус» вказано «Реєстрація зупинена». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 р. позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, ідентифікаційний код 44096797) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.12.2020 № 2265191/30730456; зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.12.2020 № 5, складену Селянським (фермерським) господарством "Сосновий бор", днем її подання - 21.12.2020. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що наданих позивачем контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Головне управління Державної податкової служби у Київській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачі діяли в межах та у спосіб визначений законодавством, оскільки всі дії стосовно реєстрації податкових накладних позивача у повній мірі відповідають законодавству України та відмова у проведенні їх реєстрації є правомірною. Крім того, апелянт зазначив, що спірне рішення було прийнято з дотримання порядку прийняття таких рішень, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №

520. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судовому засіданні представник відповідачів підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник позивача заперечувала проти її задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2020 між СФГ "Сосновий бор" (Постачальник) та ТОВ "ТФК Трейдвей" (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію - сою, в кількості та за ціною, вказаними в рахунках та/або в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах даного договору. 14.12.2020 СФГ "Сосновий бор" виставило ТОВ "ТФК Трейдвей" рахунок-фактуру № 14/12 на оплату вартості сої в сумі 5404130,82 грн. Згідно накладної від 16.12.2020 № 16/12 СФГ "Сосновий бор" здійснило поставку сої ТОВ "ТФК Трейдвей" загальною вартістю 3433735,49 грн, у тому числі ПДВ - 572289,25 грн. За фактом поставки 16.12.2020 СФГ "Сосновий бор" складено податкову накладну № 5 на суму 3433735,49 грн, у тому числі ПДВ - 572289,25 грн та скеровано останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Зі змісту квитанції № 1, яку отримано позивачем 02.06.2021, вбачається, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 16.12.2020 № 5 зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. 22.12.2020 позивачем на адресу контролюючого органу було скеровано повідомлення № 1 разом з поясненнями та відповідними підтвердними документами., якими позивач пояснив, що основним видом діяльності є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, до яких відноситься соя. Господарство має площі ріллі (оренда паїв) 244,9523 га, дані відображені в декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік, площа в 2020 році сої - 94,95 га, працює 5 робітників. 24.12.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення № 2265191/30730456, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2020 № 5 з підстав ненадання СФГ "Сосновий бор" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Дане рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, подавши 24.12.2020 на адресу Державної податкової служби України відповідну скаргу. За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення, яким скаргу СФГ "Сосновий бор" залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.12.2021 № 2265191/30730456/2 - без змін. Указане рішення мотивоване ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Незгода позивача з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної обумовила їх звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне. Досліджуючи питання правомірності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, колегія суддів виходить з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням зупинення реєстрації цих податкових накладних, як передумови прийняття оскаржуваних рішень. Єдиний реєстр податкових накладних, в силу вимог підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 14 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 14 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. За приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165). Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165). На момент формування квитанцій податкового органу, якими зупинено реєстрацію податкових накладних №1 від 13.04.2020, №3 від 15.04.2020, Критерії ризиковості здійснення операцій був визначений додатком 3 до Порядку №1165. Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165. Відповідно до пункту 26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту квитанцій контролюючим органом були сформовані висновки про те, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом із тим, як свідчать матеріали справи контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які необхідно позивачу було надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу, що наведені вище правові норми вказують на те, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з чітким переліком документів, які необхідно подати платнику податків. У той же час, кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, зміст яких повинен відповідати вимогам податкового законодавства та складення яких повинен відповідати законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Так, виходячи зі специфіки послуги або робіт як предмета господарської операції, то акт приймання-передачі наданих послуг/робіт з переліком фактично поставлених послуг/робіт є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. А зі специфіки поставки - видаткова накладна. І такі документи, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Отже, можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Навіть за умови нормативного визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, конкретний перелік таких документів є безпосередньо залежним від змісту операції, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки тощо. Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Правова позиція щодо критерію необґрунтованості та неконкретності вимоги контролюючого органу про надання документів у спорах про відмову в реєстрації податкових накладних неодноразово висловлювалась Верховним Судом (№560/435/19 від 18 грудня 2019 року, №540/2602/18 від 23 серпня 2019 року, №560/435/19 від 18 грудня 2019 року). Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18. Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, однак оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Одночасно, суд першої інстанції в межах даної спірної ситуації обґрунтовано звернув особливу увагу на те, що під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не здійснює повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності оскільки змістовна оцінка господарської операції проводиться за результатом здійснення податкової перевірки. Проте під час дій з реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. За таких обставин колегія суддів вбачає підстави погодитись з наданою судом першої інстанції юридичною оцінкою наявним у матеріалах справи доказам. До наведеного, колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує, ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що, відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Тож, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує сам зміст господарських правовідносин. У разі наявності у податкового органу до платника податків певних питань щодо господарської діяльності, вказане має бути реалізовано та перевірено у відповідності до повноважень контролюючого органу, шляхом здійснення відповідних заходів (зокрема, перевірки), а не шляхом автоматичного блокування здійснених операцій, зокрема, зупинення реєстрації податкових накладних з цих питань. Окрім того, колегією суддів були враховані висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 24.12.2020 №2265191/30730456 є таким, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України. Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року №826/4475/16. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. В той же час, колегія суддів не знаходить підстав для прийняття до уваги посилань позивача в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду, оскільки такі судові рішення не є релевантними спірним правовідносинам. Фактично податковий орган, звертаючись до правових позицій Верховного Суду, помилково ототожнює досліджувані Судом господарські операції на предмет їх реальності та відповідності висновкам податкової перевірки з іншими правовідносинами, як у даній справі, щодо відмови у реєстрації податкових накладних. Між тим як зазначалось вище, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує сам зміст господарських правовідносин. Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Повне судове рішення складено 02.12.2021 року. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Селянського (Фермерського) господарства "Сосновий Бор" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель