Постанова 4854 № 400/8771/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/8771/21 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб: державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Чекановського Сергія Ігоровича, публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 01.06.2021 р. № 1956/5, В С Т А Н О В И Л А : 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021 року № 1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_3 (Зброжик)", яким скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського Сергія Ігоровича від 25.04.2018 року за № 40805158. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, відмовлено у відкритті провадження. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить увалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що в межах даної адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір. У спірних правовідносинах Мінюст України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що фактично спір у справі стосується права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., а отже має вирішуватись у порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на захист цивільного права позивача. Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2019 в результаті проведення відкритих торгів придбав право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Вказана квартира продана шляхом укладання договору купівлі-продажу від 24.04.2019 між ПАТ «Дельта-Банк» та позивачем. ПАТ «Дельта-Банк» попередньо набув право власності на вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013. Право вимоги виникло через порушення ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором, виконання яких було забезпечено спірною квартирою. Рішення про державну реєстрацію права власності ПАТ «Дельта-Банк» прийнято державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області Чекановським С.І. 25.04.2018 №40805158. Не погодившись із рішенням державного реєстратора, ОСОБА_2 08.05.2019 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовними вимогами щодо визнання його незаконним та скасування. Також вона просила: - визнати недійсними електронні торги (аукціон), що організовані на електронній торговій площадці ТОВ «Закупівля ЮА» та оформлені протоколом електронного аукціону UA-EA2019-03-14-000020-b від 05.04.2019; - визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладеного 24.04.2019 між ПАТ «Дельта-Банк» та позивачем; - витребувати у ОСОБА_1 на її користь квартиру АДРЕСА_2 . Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2019 відкрито провадження у справі №490/3925/19. Не погодившись із рішенням державного реєстратора ОСОБА_2 також звернулася до Мінюсту України із відповідною скаргою та просила рішення від 25.04.2018 №40805158 скасувати. Наказом Мінюсту України від 03.03.2020 за №551/7 у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку із закінченням встановленого строку подачі даної скарги. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справі №400/1825/20, яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 залишено без змін, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №551/7 від 03.03.2020 про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації у зв`язку із закінченням встановленого законом строку подачі скарги. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті заяву позивачки від 31.01.2020р., що зареєстрована в Мін`юсті 04.02.20202 за №Н-3369. Оскаржуваним в даній справі наказом від 01.06.2021 №1956/5 скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області Чекановського С.І. від 25.04.2018 №40805158 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність конкретно визначеного майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а також вимог процесуального закону. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право майнового або особистого характеру на конкретний об`єкт цивільних правовідносин, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Таким чином, суду необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України вiд 01.06.2021 року № 1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_3 (Зброжик)", яким скасовано рiшення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського Сергiя Iгоровича від 25.04.2018 року за № 40805158, тобто фактично скасовано реєстрацію нерухомого майна за іншою особою. З позовної заяви вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що є зацікавленою особою, так як право власності на квартиру АДРЕСА_2 перейшло до нього від ПАТ «Дельта Банк» на підставах зазначених у позові, а тому скасування права власності у ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі-продажу майна, придбаного на аукціоні, може спричинити для ОСОБА_1 як покупця негативні наслідки, в тому числі, скасування права власності останнього. Колегія суддів зазначає, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/9341/17, обставини та підстави позову в якій є подібними до справи, що розглядається. Вирішуючи зазначений спір, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року дійшла наступного правового висновку. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі, що розглядається, пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини, які склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із відносин власності. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірну квартиру внаслідок скасування реєстрації цього майна за ПАТ «Дельта Банк». Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи на конкретний об`єкт цивільних правовідносин та безпосередньо зачіпають інтереси третіх осіб, то вирішення такого спору є способом захисту її цивільних прав та інтересів. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду уповноважена вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом. У справі, що розглядається, позовні вимоги по суті спрямовані на захист порушеного права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - квартиру, тобто правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне. Колегія суддів зазначає, що факт того, що відповідачем у даній справі є Міністерство юстиції України, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 . Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни ухвали суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст.308,311,312,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К В.Кравченко