Ухвала КЦС ВС № 953/25595/19

Ухвала 01 грудня 2021 року м. Київ справа № 953/25595/19 провадження № 61-18983 ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року, додаткове рішення цього ж суду від 10 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі», комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь майнову шкоду у розмірі 148 200,00 грн, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року позовОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 148 200,00 грн. У задоволенні позову до КП «Жилкомсервіс» відмовлено. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору - 1 482,00 грн та витрат за проведення оцінки матеріального збитку - 2 000,00 грн, а всього - 3 482,00 грн. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2021 року стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 10 482,00 грн, які складаються з судового збору - 1 482,00 грн, витрат за проведення оцінки матеріального збитку - 2 000,00 грн, витрат на правничу допомогу адвоката - 7 000,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року залишено без змін, додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2021 року змінено, стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн. В решті вимог заяви відмовлено. У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КП «Харківські теплові мережі», в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким в частині стягнення з нього збитків внаслідок залиття квартири відмовити та стягнути їх з КП «Жилкомсервіс». Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову у цій справі становить 148 200,00 грн, яка станом на 1 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 000), тому в силу вимог закону ця справа є малозначною за ціною позову. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки на КП «Харківські теплові мережі» не покладений обов`язок проводити роботи з поточного або капітального ремонту внутрішньобудинкових систем житлових будинків, балансоутримувачем яких є КП «Жилкомсервіс», а також відсутнє фінансування для проведення таких робіт. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені заявником доводи зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції. Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявністьчи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки КП «Харківські теплові мережі» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які визнані судом касаційної інстанції необґрунтованими, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року, додаткове рішення цього ж суду від 10 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі», комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара