Ухвала КАС ВС № 560/4590/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 30 листопада 2021 року м. Київ справа № 560/4590/21 адміністративне провадження № К/9901/41062/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Хмельницька маслосирбаза", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2021 року № 222030010024 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій зарахувати період роботи позивача з 21 серпня 1992 року по 19 жовтня 2001 року в ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» до пільгового стажу за Списком №2 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 18 січня 2021 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Касаційна скарга направлена до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» 11 листопада 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно Списку № 2, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або справах, що розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В касаційній скарзі скаржник описує фактичні обставини у справі, зазначає нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також посилається на пункт 1 частини четвертої та підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року № 754/14898/15-а щодо втручання в дискреційні повноваження. Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06 березня 2018 року № 754/14898/15-а, оскільки вказана правова позиція цілком узгоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанцій та не містить жодних аргументів, які підтверджують доводи скаржника. Під час вирішення справи, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Зазначене дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції. Скаржник жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Хмельницька маслосирбаза", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний