Постанова 4856 № 120/4737/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4737/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 02 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія" "Укренерго" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія" "Укренерго" до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Національна енергетична компанія "Укренерго", звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просив: - визнати неправомірною бездіяльності відповідача при розгляді повідомлення про порушення, пов`язаного з корупцією, від 02.11.2020 № 01/39598, поданого НЕК "Укренерго"; - зобов`язати відповідача провести перевірку інформації, що міститься у повідомленні про правопорушення, пов`язаного з корупцією, від 02.11.2020 № 01/39598, поданого НЕК "Укренерго" та вжити відповідних заходів реагування шляхом складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення відносно причетних осіб. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що залишення без належного розгляду заяви НЕК "Укренерго", поданої до УСР у Вінницькій області про вчинення корупційного правопорушення на основі реального конфлікту інтересів, ставить під сумнів ділову репутацію позивача, оскільки подібна бездіяльність уповноваженого органу в подальшому може сприяти утворенню в середині товариств подібних випадків проявів корупційних діянь. Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що звернення до відповідних органів стосувалось того, що ОСОБА_1 , перебуваючи з 04.10.2016 на посаді начальника відділу експлуатації будівель та споруд департаменту електричних підстанцій Південно-Західної електроенергетичної системи, допустив порушення вимог щодо запобігання та врегулювання реального конфлікту інтересів, а саме не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки перебуває у сімейних стосунках з ОСОБА_2 , яка є колишнім працівником НЕК «Укренерго», а на даний час уповноваженим представником ТОВ «Енергорембудсервіс», з ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 та колишнім засновником ТОВ «Енергорембудсервіс», а також з ОСОБА_4 , який на даний час є директором ТОВ «Енергорембудсервіс» та є колишнім працівником відділу експлуатації будівель та споруд та підлеглим ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , яка була засновником ТОВ «Енергорембудсервіс» та дружиною провідного інженера відділу експлуатації будівель та споруд ОСОБА_6 . Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час проведення у НЕК "Укренерго" службового розслідування встановлено, що начальник відділу експлуатації будівель та споруд департаменту електричних підстанцій Південно-Західної електроенергетичної системи ОСОБА_1 , перебуваючи з 04.10.2016 року на займаній посаді та маючи як керівник організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, (станом до реорганізації 29.07.2019 ДП "НЕК Укренерго" у ПрАТ НЕК "Укренерго") згідно підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" та примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", допустив порушення вимог щодо запобігання та врегулювання реального конфлікту інтересів, а саме: не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який обумовлений сімейними стосунками із ОСОБА_2 , яка являється його дружиною, службовими стосунками із родичами своїх підлеглих та колишніми працівниками НЕК "Укренерго", що проявлялося у наданні можливості ТОВ "Енергорембудсервіс" надавати послуги НЕК "Укренерго" та отримувати з цього прибуток і ставити згадане товариство у більш привілейоване становище, аніж інших суб`єктів господарювання. Таким чином вважаючи, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, уповноваженою особою позивача 02.11.2020 за № 01/39598 було подано в Шевченківське управління поліції ГУНП у м. Києві заяву про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та притягнення останнього до відповідальності. Вказане звернення було перенаправлене за належністю до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та надійшло до відповідного органу 16.12.2020. За наслідками проведеної перевірки викладених у заяві НЕК "Укренерго" обставин можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією та проведених згідно ст. 251 КУпАП заходів з метою встановлення фактичних даних щодо наявності чи відсутності в діях особи ознак адміністративного правопорушення та інших обставин, уповноваженою особою - старшим оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України капітаном поліції О.Шмалинюком складено довідку № 201/55/101 від 16.01.2021, в якій зроблено висновок про не встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-2 КУпАП. У зв`язку з цим прийнято рішення про припинення розгляду звернення НЕК "Укренерго" та передачі матеріалів для зберігання до канцелярії УСР у Вінницькій області. Позивач вважає, що таке рішення відповідача є безпідставним, оскільки останнім не була проведена повна та всебічна перевірка викладених у зверненні обставин, як і не надано оцінку іншим очевидним доказам скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що вказує на прояв бездіяльності УСР у Вінницькій області при розгляді такого звернення, яка, з позиції позивача, має бути визнана в судовому порядку протиправною з наступним зобов`язанням відповідача скласти протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно причетних осіб. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в межах спірних правовідносин позивач не є тією особою, яка вправі робити висновок про наявність чи відсутність в діях інших осіб складу адміністративного правопорушення, оскільки це є прерогатива спеціально уповноважених органів (щодо перевірки обставин та складання протоколу) та, власне, суду за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто, НЕК "Укренерго" не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникли у зв`язку з вирішенням питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки, як перед цим наголошувалося судом, зібрання і оцінка доказів що стосуються наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення та складання у зв`язку з цим протоколу є виключним правом спеціально уповноваженого органу у сфері протидії корупції, яким в даному випадку є відповідач, а тому й рішення останнього щодо ініціювання питання про притягнення чи відмову в притягненні такої особи до адміністративної відповідальності може створювати юридичні наслідки для тієї особи, але не для особи-заявника. Отже, суд першої інстанції вказував, що як оскаржувані дії/бездіяльність УСР у Вінницькій області щодо розгляду повідомлення про правопорушення, пов`язаного з корупцією від 02.11.2020 №01/39598, поданого НЕК "Укренерго", так і рішення відповідача у формі довідки № 201/55/101 від 16.01.2021 про припинення розгляду такого звернення не створює для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків, незважаючи на те, що такі прийнято (вчинено) за зверненням останнього. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII. Відповідно до ст. 1 Закон України "Про запобігання корупції" корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; Згідно абз. 14 ст. 1 Закону № 1700-VII спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Відповідно до вимог статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ст. 3 Закон № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Пунктами першим, другим та третім частини першої статті 23 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень. Аналізуючи вказане, суд зазначає, що пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII на поліцію покладено обов`язок вживати заходів з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень та заходів для їх усунення. У складі Національної поліції України органом, що здійснює протидію корупції, на сьогодні є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент). Відповідно до пункту першого розділу І Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.10.2019 № 1077 (далі - Положення про Департамент), Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. Згідно пункту 3 розділу II Положення про Департамент до його основних завдань належить протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України. Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 №17 затверджено Положення про управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Згідно пункту 1 розділу І Положення Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області є структурним (відокремленим) підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. Підпунктами 22-24 пункту 1 розділу III Положення про Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області передбачено, що останнє на території обслуговування здійснює, зокрема: моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку. Отже, надаючи оцінку вищевикладеному, колегія суддів приходить до висновку, що управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області в межах своєї компетенції та підвідомчості є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, який вправі здійснювати адміністративне розслідування щодо адміністративних корупційних правопорушень. З матеріалів справи встановлено, що 16.12.2020 на адресу Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області надійшли для розгляду матеріали щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" начальником відділу експлуатації будівель та споруд департаменту електричних підстанцій Південно-Західної електроенергетичної системи ОСОБА_1 за зверненням НЕК "Укренерго". Вказані обставини слугували підставою для проведення Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, перевірка та розгляду даних матеріалів з метою встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, винність осіб у його вчиненні згідно вимог ст. 251 КУпАП. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи з 04.10.2016 на посаді начальника відділу експлуатації будівель та споруд департаменту електричних підстанцій Південно-Західної електроенергетичної системи, допустив порушення вимог щодо запобігання та врегулювання реального конфлікту інтересів, а саме не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки перебуває у сімейних стосунках з ОСОБА_2 , яка є колишнім працівником НЕК «Укренерго», а на даний час уповноваженим представником ТОВ «Енергорембудсервіс», з ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 та колишнім засновником ТОВ «Енергорембудсервіс», а також з ОСОБА_4 , який на даний час є директором ТОВ «Енергорембудсервіс» та є колишнім працівником відділу експлуатації будівель та споруд та підлеглим ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , яка була засновником ТОВ «Енергорембудсервіс» та дружиною провідного інженера відділу експлуатації будівель та споруд ОСОБА_6 . Відповідно до частини першої ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (п. 1 ч. 12 ст. 255 КУпАП). У свою чергу, частиною першою статті 221 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, серед інших, статтею 172-7 зазначеного Кодексу, віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В той же час відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, з метою виконання обов`язку, передбаченого частиною 2 статті 251 КУпАП стосовно збору доказової бази у ході перевірки наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, у межах повноважень передбачених пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень) підпункту 3 пункту 1 розділу IV Положення про УСР у Вінницькій області, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 06.11.2019 року № 17 (одержувати інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених завдань), УСР у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було проведено заходи з метою встановлення фактичних даних та надано відповідний запит на підтвердження викладеної в зверненні інформації щодо ОСОБА_1 , а також вчинено інші дії на встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Так, з матеріалів справи, а саме з відзиву на адміністративний позов, вбачається, що відповідачем на адресу директора технічного відокремленого підрозділу «Південно-Західна електроенергетична система» направлено запит для отримання інформації, зокрема, щодо: - призначення, звільнення з посади начальника відділу експлуатації будівель та споруд Південно-Західної ЕС ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_1 ; - посадові обов`язки ОСОБА_1 , щодо доведення останньому впродовж 2018-2020 років вимог Закону України «Про запобігання корупції»; - довіреності, на підставі яких ОСОБА_2 здійснює представництво ТОВ «ЕРБС» або інших товариств під час закупівель підрозділом ОСОБА_1 (при наявності); - листи, заявки, додаткові угоди, тощо, які надсилала ОСОБА_7 до технічного відокремленого підрозділу «Південно-Західна електроенергетична система»; - інформацію чи відомо ОСОБА_1 , що його дружина здійснює представництво ТОВ «ЕРБС» або інше товариство, яке співпрацює з технічно відокремленим підрозділом «Південно-Західна електроенергетична система»; - службову записку від 19.02.2019 №СЗ-8804; - довідку від 0.06.2019 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019. На виконання вказаного запиту, відокремленим підрозділом «Пвіденно-Західна електроенергетична система» надано ряд документів: - копію наказу від 04.10.2016 №503/2 про переведення ОСОБА_1 ; - копію типової посадової інструкції начальника відділу експлуатації будівель та споруд Південно-Західної ЕС ПрАТ «НЕК «Укренерго»; - копію попередження щодо окремих аспектів виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 25.06.2018; - копію попередження щодо окремих аспектів виконання вимог Закону України Про запобігання корупції» від 10.07.2019; - копію службової записки від 19.02.2019 №С3-8804; - копію довідки від 10.06.2019 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати а червень 2019 року. Також, у листі було вказано, що тендерні пропозиції учасників торгів, договори укладені за результатом закупівель та додатки до них наявні в загальному доступі в електронні системі публічних закупівель PROZORRO. Інших запитуваних документів надано не було. При цьому, відповідач звернув увагу, що ні позивачем, ні відокремленим підрозділом «Південно-Західна електроенергетична система» не надано документів про те, що ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_8 , зверталась до відокремленого підрозділу «Південноз-Західна електроенергетична система» самостійно або за дорученням ТОВ «ЕРБС». Колегія суддів наголошує, що згідно ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта; За результатами розгляду звернення НЕК "Укренерго", зібраних доказів та проведеної перевірки, ст. оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) УСР у Вінницькій області О.Шмалинюком складено довідку№ 201/55/101 від 16.01.2021 про можливе порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , не встановлено складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-77 КУпАП, у зв`язку з чим і провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочатим не було, а розгляд такого звернення припинено. Тобто, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, в межах визначених законом повноважень, вчинив дії, спрямовані на розгляд викладених в зверненні «НЕК «Укренерго» обставин, за результатами розгляду якого не встановив складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172-77 КУпАП Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінка усім доказам та доводам, викладених в позовній заяві щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, які, на думку позивача були проігноровані відповідачем, може надаватися лише в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції місцевих загальних судів, а не адміністративних. Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. <...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Колегія суддів звертає увагу, що в межах даної справи позивачем не доведено, що дії відповідача, призвели до порушення його прав та спричинили негативні для нього наслідки (враховуючи дату призначення ОСОБА_1 на посаду). При цьому, при прийняття рішення судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.07.2020 у справі № 363/3888/17, згідно якої з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника. Крім того, позивач реалізував своє право на звернення до відповідного органу, подавши відповідну заяву про вчинення, на його думку, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією. Разом з тим, в межах спірних правовідносин позивач не є тією особою, яка вправі робити висновок про наявність чи відсутність в діях інших осіб складу адміністративного правопорушення, оскільки це є прерогатива спеціально уповноважених органів (щодо перевірки обставин та складання протоколу) та, власне, суду за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що звернення позивача до суду з даним позовом не спрямоване на відновлення порушеного права позивача, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено порушення прав «НЕК «Укренерго» у межах спірних правовідносин. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія" "Укренерго" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.