Постанова 4854 № 420/7739/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7739/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року перерахованої пенсії максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 83% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та зобов`язати провести перерахунок та виплату з вказаної дати пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 83% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. - звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення (виплати) пенсії за один місяць, згідно ст.371 КАС України. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що йому призначена пенсія за вислугою років в розмірі 83% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/10080/20, яке набрало законної сили 11.01.2021 року, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок, однак без врахування рішення суду від 28.11.2018 року по справі № 420/5483/18, яким зобов`язано відповідача провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 83% грошового забезпечення згідно довідки Управління СБУ в Одеській області №107 від 11.04.2018 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року перерахованоого ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 83% на 70% грошового забезпечення, та зобов`язав Пенсійний фонд України провести перерахунок та виплату позивачеві пенсії з вказаної дати з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 83% грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії, закріпленого в ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. За висновком суду першої інстанції, в даному випадку при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. Також суд першої інстанції, керуючись постановою Кабінету Міністрів України №1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги від 16.12.2020 року, якою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, указав, що з 01 квітня 2021 року повноваження щодо виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України, а тому відповідні вимоги позивача щодо виплати пенсії слід звернути саме до Пенсійного фонду України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Пенсійний фонд України в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначив, що, зобов`язавши Пенсійний фонд України здійснити виплату пенсії позивачу, суд першої інстанції не врахував розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління щодо можливості реального виконання такого зобов`язання. До того ж, покладення зобов`язань з виплати пенсії на Пенсійний фонд України не узгоджується з чинним законодавством, оскільки механізм виплати пенсій, що визначений Порядком №1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. На думку скаржника, є помилковими висновки суду першої інстанції щодо передачі на підставі Порядку №1279 компетенції про виплату пенсії від головних управлінь до Пенсійного фонду України. Також скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 про дотримання строків звернення до суду та не застосував до позивача відповідні наслідки такого пропуску. У відзіві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з основним розміром 83 % грошового забезпечення. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704. На підставі зазначеної постанови КМ України ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок призначеної позивачеві пенсії, однак при цьому основний розмір пенсії позивача було зменшено з 83% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, які мають бути враховані у складі пенсії. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі №420/5483/18 ГУ ПФУ в Одеській області був проведений перерахунок основного розміру пенсії, виходячи із 83% від розміру грошового забезпечення, згідно довідки Управління СБУ в Одеській області №107 від 11.04.2018 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі №420/10080/20, яке набрало законної сили 11.01.2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області №104 від 11.08.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат. На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок, однак без врахування рішення суду від 28.11.2018 року по справі №420/5483/18, у зв`язку з чим основний розмір пенсії знову зменшено з 83% до 70% грошового забезпечення. Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру його пенсії при її перерахунку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон №2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Обов`язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року. При цьому зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ а ні Законом №3668-VI, а ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала. За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% грошового забезпечення при перерахунку з 01 квітня 2019 року. Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та помилкового тлумачення судом першої інстанції вимог Порядку №1279, суд апеляційної інстанції зосереджує увагу на такому. Довід Пенсійного фонду України щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом та не врахування правових висновків Верховного Суду щодо строків звернення до суду, викладених у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, суд апеляційної інстанції розцінює наступним чином. У зазначеному судовому рішенні Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Також Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Матеріали справи свідчать, що Управлінням Служби безпеки України в Одеській області виготовлено та надано ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку від 11.08.2020 року №104 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для проведення нового перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року. ГУ ПФУ в Одеській області відмовило у перерахунку, після чого позивач звернувся до суду. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі №420/10080/20 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, однак знову ж таки, виходячи з розміру 70% сум грошового забезпечення. Наведені обставини свідчать, що строк звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не пропустив, оскільки підстава для перерахунку його пенсії виникла після видачі оновленої довідки про грошове забезпечення, а тому відлік строку на подання до суду позову починає саме з дати видачі оновленої довідки. Оцінюючи другий довід апеляції, колегія суддів вважає помилковим застосування до спірних правовідносин Порядку №1279, оскільки, останнім змінений лише порядок фінансування виплати пенсій. Фінансування виплати пенсій здійснювалось і у період до 01.04.2021 року також Пенсійним Фондом України, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення. Зазначеним нормативним актом затверджено саме порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що він визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги. Тобто Порядок №1279 ніяким чином не змінив повноваження Пенсійного Фонду України та його територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій. Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до ч.1 ст.52 Закону №2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Відповідно до пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Пунктом 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, процедура виплати територіальним органом Пенсійного фонду пенсії визначена таким чином: нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії. Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. Системний аналіз статей 52-62 Закону №2262, а також положень ст.ст. 47- 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо виплати пенсій організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, щодо виділення часток пенсій, що підлягають виплаті, щодо повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України припиняти виплату пенсій, щодо порядку здійснення та обчислення розміру відрахування з пенсії, що належить пенсіонерові до виплати), а також інших наведених вище положень дозволяє дійти висновку, що виплата пенсії включає щомісячне нарахування територіальним органом Пенсійного фонду належних пенсіонерові виплат (з урахуванням здійснення відрахувань за виконавчими документами, розподілу пенсії для осіб, які перебувають на повному державному утриманні тощо), оформлення документів про нараховану суму пенсії (відомість на виплату пенсій, грошової допомоги або списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки), передачу виплатних документів уповноваженим на виплату пенсій організаціям або банкам, що також здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України. Отже, функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України, що прямо встановлено вищенаведеними положеннями законодавства. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (ст.58 та п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280)). Пенсійний фонд України згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення №280 забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а відповідно до підпункту 6 пункту 4 цього Положення - організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 10 Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 312, передбачено, що асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, і кошти Пенсійного фонду України, що надходять на видатковий рахунок, Пенсійний фонд України розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Пенсійного фонду України згідно з потребою на виплату допомоги на поховання, відрахувань з пенсії тощо. Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов`язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має. З наведеного слідує, що поняття фінансування виплати пенсії та виплата пенсії є принципово різними поняттями, які передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. При цьому, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що Пенсійним фондом України не буде виконано обов`язок з фінансування виплати пенсії позивача, права позивача у вказаній частині не порушені, з огляду на що відсутні правові підстави для додаткового зобов`язання апелянта здійснювати таке фінансування. Колегія суддів зазначає, що виплата пенсій військовослужбовцям проводиться на підставі статті 52 Закону №2262, виключно через установи акціонерного товариства Державний ощадний банк України, що помилково не було враховано судом першої інстанції. При цьому, територіальними органами Пенсійного фонду України є головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року)). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, є належним відповідачем щодо заявлених вимог та відповідно у суду першої інстанції не було підстав для виходу за межі вимог заявленого позову і звернення вимог позивача в частині зобов`язання виплачувати пенсію до Пенсійного фонду України. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності покладення на Пенсійний фонд України обов`язку здійснити виплату позивачеві перерахованої пенсії, а тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про покладення відповідного обов`язку на ГУ ПФУ в Одеській області. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права у даній справі вважається неправильне тлумачення закону. Стаття 263 КАС відносить дану справу до категорії справ незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, п.2 ч.5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ст. 263 КАС України, розглядаються, зокрема, справи щодо перерахунку пенсійних виплат. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції розглянута апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, ухваленого за особливостями, передбаченими ст.263 КАС України, відсутні підстави для його оскарження, крім випадків, викладених вище. Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року в частині зобов`язання Пенсійний фонд України здійснити з 01 квітня 2019 року виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 83% грошового забезпечення, та з урахуванням раніше виплачених сум скасувати. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.