Постанова 4824 № 755/17371/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/5268/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 листопада 2021 року місто Київ справа № 755/17371/21 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що він пив пиво лише напередодні, на свято та на момент зупинки був вже фактично тверезий. Вказував, що тестер полісмени використовували неналежно - тобто з порушенням інструкції виробника, оскільки як видно з чека-роздруківки тестера - калібрування тестеру робилося значно більше ніж 6 місяців тому - 15 грудня 2020 року, а огляд був проведений 05 вересня 2021 року. Зазначав, що підстав для його огляду на стан сп`яніння не було взагалі. Посилався на те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, а просто відпустили. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №203792, 05 вересня 2021 року о 09.40 год. в м. Києві по бульвару Перова, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «KIACERATO», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці, із застосуванням газоаналізатору ALCOTEST 6820 в присутності двох свідків, що підтверджується тестом №3528 від 05 вересня 2021 року, результат огляду - 0,58‰. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ №203792 від 05 вересня 2021 року. Протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав; даними проведеного тесту за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 0,58 ‰; письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що 05 вересня 2021 року о 09.54 год. в м. Києві по бульвару Перова, 10-А вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора DRAGER. Результат тесту 0,58 ‰ алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05 вересня 2021 року, складеного інспектором патрульної поліції роти №3 батальйону №1 УПП в м. Києві Департаменту ПП Національної поліції України Єгейн Ю.П.; відеозаписом з камери №АА00800. З відеозапису з камери №АА00800 вбачається, що на питання поліцейського «Чи вживав ОСОБА_1 алкоголь?», - останній відповів, що вживав вчора пару літрів пива, припинив пити близько 21.00 год. (час на відео 09:33:18). Поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній вказав, що він не заперечує пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». Після отримання результатів приладом «Драгер» ОСОБА_1 зазначив, що він винен та згоден з результатом (час 09:51:05 - 09:51:13). Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що тестер полісмени використовували неналежно- тобто з порушенням інструкції виробника, оскільки як видно з чека-роздруківки тестера - калібрування тестеру робилося значно більше ніж 6 місяців тому - 15 грудня 2020 року, а огляд був проведений 05 вересня 2021 року, апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне. Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення №43 зазначеного переліку це газоаналізатори DragerAlcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA (Germany), до яких належить і DRAGER ALCOTEST 6820, включений до вказаного переліку. Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Частиною 1 статті 17 вказаного Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації. Відтак, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, в тому числі і прилад «DRAGER ALCOTEST 6820» можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік. Як вбачається з роздруківки приладу DRAGER ALCOTEST 6820 останнє його калібрування проводилось 15 грудня 2020 року, в той час як огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 05 вересня 2021 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку. Таким чином відсутні підстави для визнання результатів огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820 недійними. Посилання в апеляційній скарзі на те, що не було взагалі підстав для огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння спростовуються даними, які зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05 вересня 2021 року, відповідно до якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, а просто відпустили, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з розписки водія ОСОБА_4 від 05 вересня 2021 року, останній зобов`язався доставити автомобіль «KIACERATO», д.н.з. НОМЕР_1 до місця стоянки за адресою: АДРЕСА_1 . Посилання в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містять відомостей про повторність є безпідставними, оскільки відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційним судом не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.