Ухвала КАС ВС № 120/7844/20-а

УХВАЛА 01 грудня 2021 року м. Київ справа № 120/7844/20-а адміністративне провадження № К/9901/41001/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в справі 120/7844/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі - ТУ ДСА України у Вінницькій області), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 120/7844/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задоволено частково: - визнано протиправними дії ТУ ДСА України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати судді Чернівецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року із застосуванням обмеження її розміру на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами, внесеними згідно із Законом України № 553-IX від 13 квітня 2020 року; - зобов`язано ТУ ДСА України у Вінницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Чернівецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року (включно) відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з утриманням з цих сум, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, без застосування обмеження її розміру на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами, внесеними згідно із Законом України № 553-IX від 13 квітня 2020 року; - у решті позовних вимог відмовлено. 11 листопада 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга ДСА України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в справі 120/7844/20-а. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: обчислення та виплата суддівської винагороди, з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду судді Чернівецького районного суду Вінницької області. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17 зазначено про те, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, а отже, таке рішення не може вплинути на спірні правовідносини, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення. Також скаржник цитує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17, щодо дії нормативного-правового акту у часі, який було визнано неконституційним. Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою. Водночас, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок. Крім того, Судом установлено, що предметом розгляду у справі № 804/3790/17 було питання про перегляд за виключними обставинами судових рішень, які набрали законної сили на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України. У справі № 686/23445/17 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо її предметної юрисдикції та дійшла висновку, що цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного постановах Верховного Суду, є безпідставними. Інші доводи, зазначені скаржником у касаційній скарзі, не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, відповідачем не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. З урахуванням викладеного, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору вирішенню не підлягає. Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 334, 353, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в справі 120/7844/20-а повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська