Ухвала КАС ВС № 320/1392/21

УХВАЛА 29 листопада 2021 року м. Київ справа № 320/1392/21 адміністративне провадження № К/9901/40999/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) до ГУ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, УСТАНОВИВ: Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. 09.11.2021 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України). Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №320/1392/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить доводи, що ця справа є справою значної складності, оскільки предмет доказування у справі є значним та вимагає надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для повного та всебічного встановлення обставин справи. Також відповідач у касаційній скарзі зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, адже здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, не підтвердженими первинними документами або підтвердженими платником податків копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України. Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі (реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України. Щодо посилання відповідача на підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, то наведені ГУ ДПС у касаційній скарзі доводи не відповідають правовому навантаженню зазначеної норми. Стосовно доводу, що справа має виняткове значення для формування практики застосування адміністративними судами норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права у подібних правовідносинах, то за змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання та від відповідності судового рішення, яке оскаржується, висновку Верховного Суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко