Постанова 4857 № 380/11884/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11884/20 пров. № А/857/14440/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Матковської З.М., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (суддя- Лунь З.І, ухвалене в м. Львові о 10:32, повний текст складено 30.06.2021) у справі № 380/11884/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїр-торг» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: В грудні 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аїр-торг» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Обґрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначив, що позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки, податковий орган, виносячи їх встановив, що ТОВ «Аїр -торг» не надано до перевірки оригінали платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітньому (звітніх) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. Проте позивач зазначає, що ним було подано до перевірки платіжні доручення. Крім цього позивач зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Звертає увагу, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача, контролюючим органом не було встановлено випадків неоприбуткування ТОВ «Аїр -торг» за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 20.11.2020 №0006040707 та №0006080707; від 23.12.2020 №0019810702. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Аїр-торг» за серпень 2020 у розмірі 2782710,00грн.; за вересень 2020 у розмірі 16702647,00грн. Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Як на доводи апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема, на те, що за результатами перевірки даних встановлено, що ТзОВ «Аір-Торг» не надано до перевірки платіжні документи, які підтверджують що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. Вважає, оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту ті визнати ці суми не підтвердженими документально. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення та в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Аїр-Торг» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2020 року, за результатами проведеної перевірки складено акт від 30.10.2020 за № 815/13-01-07-07/42992142. Згідно акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п.200.1, п.200.4, п. 200.14 статті 200 ст. 200 Податкового кодексу України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 2782710,00грн. Як встановлено перевіркою, сума від`ємного значення ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за серпень 2020 сформовано з урахуванням від`ємного значення за квітень 2020 за рахунок операцій, проведених з контрагентом-постачальником ТзОВ «Велан Південь Трейд» нова назва «Агрокомпанія «Сатурн». За результатами перевірки встановлено, що позивач не надав до перевірки платіжні документи, які підтверджують, суми, заявлені до бюджетного відшкодування, а також не надав накладних про придбання товарів у постачальників, товарно-транспортних накладних та актів наданих послуг щодо зберігання та транспортування товарів, договорів оренди складів, договорів зберігання та транспортування товарів, специфікацій, довіреностей на отримання товарів. На підставі акта перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 20.11.2020 № 30006040707 про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ТОВ «Аїр-Торг» на рахунку у банку за період серпень 2020 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2782710,00грн. Разом з тим, до позивача застосовано штрафні санкції на суму 1020,00грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.121 ст.121 ПК України Крім цього Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Аїр-Торг» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету за результатами якої складено акт від 04.12.2020 за №2343/13-01-07-02/42992142. Згідно акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п.200.1, п.200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 16702647,00грн. Сума від`ємного значення ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за вересень 2020 сформовано з урахуванням від`ємного значення за березень, квітень, червень 2020 за рахунок операцій, проведених з контрагентом-постачальником ТзОВ «Велан Південь Трейд» нова назва «Агрокомпанія «Сатурн» та ТОВ «Великоцепцевицький Аграрій». Актом перевірки встановлено, що фактично за результатами перевірки встановлено, що позивач не надав до перевірки платіжні документи, які підтверджують, суми, заявлені до бюджетного відшкодування, а також не надав накладних про придбання товарів у постачальників, товарно-транспортних накладних та актів наданих послуг щодо зберігання та транспортування товарів, договорів оренди складів, договорів зберігання та транспортування товарів, специфікацій, довіреностей на отримання товарів. На підставі акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 23.12.2020 №0019810702 про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ТОВ «Аїр-Торг» на рахунку у банку за період вересень 2020 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16702647,00грн. Позивач не погодився з даним рішеннями звернувся в суд з даним позовом. Згідно ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків) Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів. Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ТОВ «Аїр торг» здійснило експортні операції по контрактах з фірмами-нерезидентами, а саме відповідно до зовнішньо-економічних контрактів: з фірмою QUADRA COMMODITIES SA (Швейцарія), з фірмою AGR LTD Болгарія, з фірмою Cargill International S.A. (Швейцарія), з фірмою RISOIL EUROPE LTD (Болгарія), з фірмою LOUIS DREYFUS COMPANY SUISSE SA (Швейцарія) про поставку пшениці, кукурудзи українського походження, врожай 2019. ТзОВ «Аїр-торг» укладено договори на придбання товарно-матеріальних цінностей з контрагентами: - ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД», а саме згідно з договором поставки продукції № ВПП-14/02/20-ВЦ від 14.02.2020, ТОВ «ВЕЛИКОЦЕЦЕВИЦЬКИЙ АГРАРІЙ», а саме згідно з договором № ВПЯ-14/02/20-ВЦ від 14.02.2020 про поставку пшениці українського походження врожаю 2019. Товарно-транспортні накладні, квитанції про лабораторний аналіз, видаткові накладні є в матеріалах справи. - ТОВ «Левандівка-Авто», а саме згідно з договором №0102/01 від 01.02.2020 про оренду офісного приміщення. -ТОВ «Агрозахідтрейд», а саме згідно з договором №1/2019-СОР від 11.10.2019 про оренду нежитлових приміщень: адмінкорпус, вагова, електроцех, кукурудзяний цех, будівля РОБ, сушарня. -ТОВ «АГРО-СКД», а саме згідно з договором №02/04 від 02.04.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг щодо відвантаження пшениці. -ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «ЗЕКТЕР», а саме згідно з договором №65-ТБ від 26.07.2019 на виконання послуг по декларуванню та митному оформленню предметів, що переміщуються через митний кордон України. - ТОВ «Ніка Транс Логістика», а саме згідно з договором доручення № НТЛ-690-Б від 16.07.2019 про надання митних брокерських послуг. - ТОВ «Новік Порт Сервіс», а саме згідно з договором доручення №10-004 від 02.10.2019 про надання митних брокерських послуг. -ТОВ «ОДЕМАРА ІНТЕР», а саме згідно з договором №0-І-М/346 від 03.09.2019 на митно-брокерське обслуговування - ТОВ «СМТ Южний ЛТД», а саме згідно договором на брокерські митні послуги доручення № РБ /190-19 від 25.09.2019. Згідно акта перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач при перевірці операцій, що здійснюються при ввезені на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг, не встановив порушення операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень. Перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності порушень не встановлено. Отже, станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТОВ «Аїр торг» до складу податкового кредиту за серпень 2020 року та вересень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, за результатами перевірки не встановлено наявності правових відносин ТОВ «Аїр-торг» з платниками, установчі документи, первинні та інші документи, яких у судовому порядку визнані недійсними чи наявність правових відносин ТОВ «Аїр торг» з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. В ході проведення перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами ( цілями ділового характеру) . Також під час проведення перевірки не встановлено розбіжності між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, за серпень 2020 року та вересень 2020 року. Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: - особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; - особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6. статті 198 цього ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Аїр-торг» подало до ГУ ДПС у Львівській області, податкові декларації за серпень, вересень 2020 року, в яких заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2782710,00грн. та 16702647,00грн. відповідно. Інформація про зазначене у поданих декларація з податку на додану вартість за означені періоди міститься у акті перевірки та сторонами не заперечується. Як вірно встановлено судом першої інстанції сума від`ємного значення податку на додану вартість виникла у зв`язку із придбання сільськогосподарської продукції на митній території України і експортом цієї продукції за кордон на підставі укладених експортних контрактів, відтак ТОВ «Аїр-торг» отримує валютну виручку за експортовану сільськогосподарську продукцію. При перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України відповідачем також не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України . Відтак, відповідач вважає, порушення позивачем податкового законодавства у цьому спорі полягає в тому, що позивач не надав до перевірки оригінали платіжних документів, які підтверджують, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплачені у попередніх та звітному періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з покликанням позивача, що вказане не є порушенням і не свідчить чи то про недійсність документу, чи про відсутність господарської операції з огляду на наступне. Згідно реєстру фактично сплачених сум бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів ТОВ «Аїр-торг» до перевірки не надані оригінали платіжних доручень по розрахунках з ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД», ТОВ «ВЕЛИКОЦЕПЦЕВИЦЬКИЙ АГРАРІЙ». Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надано належним чином оформлені платіжні доручення , що підтверджують оплату за пшеницю за квітень 2020, червень 2020 (, т.1, а.с. 76-78, т.4, а.с.15-30) Відповідач у Актах перевірки не заперечує надходження коштів позивача до контрагентів на підставі платіжних доручень і списання їх з рахунку позивача на рахунки контрагентів. Усупереч покликанням відповідача на відсутність під час перевірки оригіналів банківських документів, суд із змісту актів перевірки встановив, що позивач надавав всі відповідні банківські документи, що підтверджують проведену оплату, однак у формі, неприйнятній для відповідача. Також підтвердження здійснення господарських операцій позивач обґрунтовує наявними у матеріалах справи договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями на підтвердження проведення лабораторного аналізу сільськогосподарської продукції. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Таким чином, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару/послуг до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичного придбання такого товару; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Апеляційним судом встановлено, що податковий орган не заперечує реальність операцій та факт оплати позивачем за вказані товари та послуги, заперечує лише ненадання позивачем оригіналів документів, що підтверджує оплату придбаного товару. Останнє твердження відповідача спростовується дослідженими у ході судового розгляду доказами. Таким чином, апеляційний суд переконаний, що господарські операції з контрагентами-постачальником, вчинені у зазначений період, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку. Колегія суддів зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом не встановлено випадків неоприбуткування ТОВ «Аїр-торг» за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів. У рішенні від 04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 0440/5658/18, адміністративне провадження №К/9901/21544/19 (ЄДРСРУ № 88360076) вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку. Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі №805/1690/16-а. З врахуванням наведених вище обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень- рішень Відповідно до п. 200.1, пп.пп. «б»-«в» п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Згідно пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п.п. «ґ» п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. Згідно абзаців 6, 8 п.200.12 ст.200 ПК України інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Згідно абз. 1 та 2 п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Крім цього, порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо. Згідно з п.3 Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження. Згідно з п.6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. Таким чином, колегія суддів вважає, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків. Передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Таким чином, апеляційний суд переконаний, що відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого виконання. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення адміністративного позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року в справі № 380/11884/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко З. М. Матковська У зв`язку з перебуванням судді Матковської З.М. у відпустці 29.11.2021-30.11.2021, повне судове рішення складено 01.12.2021.