Постанова 4857 № 380/1537/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1537/21 пров. № А/857/15773/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, головуючий суддя Кухар Н.А., ухвалене о 13:49 год. у м. Львові, повний текст якого складено 12.07.2021 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : В лютому 2021 року позивач ТзОВ «ЗУГ» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для віднесення позивача до платників податку стало те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Вказана вище інформація не є конкретною та, на думку позивача, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування. Відтак, оскаржене рішення не містять жодних обґрунтованих та мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником за посиланнями на відповідні документи. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; в решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області 28.12.2020 року отримано лист Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 року №282 вих-20 в якому зазначено, що за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури в ході судового розслідування у кримінальному провадженні №42020141090000068 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлено ряд суб`єктів господарювання, що мають ознаки ризиковості, здійснюють сумнівну фінансово-господарську діяльність, надають суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки послуги з мінімізації податкового навантаження, завищення валових витрат, конвертації грошових коштів у готівку, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, а також послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Так, встановлено ряд суб`єктів господарювання, одним з яких є ТзОВ ЗУГ здійснюють придбання/реалізацію товарів з метою формування схемного податкового кредиту. Більшість вказаних суб`єктів господарювання не знаходяться за місцем реєстрації, не мають достатньо для забезпечення виробничої діяльності штату працівників та обладнання, облаштованих складських приміщень належної площі, обладнання яких має забезпечити кількісне і якісне зберігання матеріальних цінностей, відсутні власні основні засоби тощо, а їх податкова звітність подається з одних і тих самих ІР-адрес, що свідчить про їх підконтрольність вузькому колу, причетних до вчинення протиправної діяльності, осіб. Крім цього, відповідно до наявної податкової інформації, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що в період з червня 2020 року по січень 2021 року Позивачем у контрагентів придбавались ТМЦ з одною номенклатурою, а продавались з іншою. Таким чином, фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність Позивач відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року. В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗУГ зареєстроване як юридична особа з 10 жовтня 2019 року та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 30 грудня 2020 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №55847 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не погодившись із рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 30 грудня 2020 року №55847, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗУГ звернулось до суду з даним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TзOB ЗУГ містить припущення контролюючого органу, не містить відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком 1 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Згідно з п.8 вказаного Додатку критерієм ризиковості платника податку є зокрема те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. В оскаржуваному рішенні вказане поле не заповнено, а наявне місце для відмітки, не заповнено, зі змістом: «невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків». Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації. Колегія суддів зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18 та від 22.07.2019 року у справі № 815/2985/18, 20.08.2019 року у справі № 2540/3009/18, від 18.09.2019 року у справі № 826/6528/18. Аналізуючи вищенаведене, вірним є висновок суду попередньої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TзOB ЗУГ не містить відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню. В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №380/1537/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 01.12.2021 року.