Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3647/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 р.Справа № 480/3647/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2021, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/3647/21 за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області, в якій просить: - визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з винесення оскаржуваних постанов; - скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постанову про стягнення виконавчого збору (виконавче провадження № 64507334) від 15.02.2021; - скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (виконавче провадження № 64507334) від 15.02.2021; - скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постанову про накладення штрафу (виконавче провадження № 64507334) від 10.03.2021. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у задоволенні адміністративного позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування постанов відмовлено. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі № 480/4535/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська рада, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Скасовано відмову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, викладену у листі від 29.07.2019 р. № М-1686/120629. Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2019 р. з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 480/4535/19 залишено без змін 18.11.2020 Сумським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист у справі № 480/4535/19 (а.с. 37). 15.02.2021 головним державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64507334 з примусового виконання вищевказаного рішення суду (а.с.38). При відкритті виконавчого провадження, боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Також 15.02.2021 головним державним виконавцем винесено постанови ВП №64507334 про стягнення виконавчого збору в сумі 24000,00 грн. та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 241,02 грн. (а.с.6, 7зворот-8) Вказані постанови були надіслані боржнику та отримані ним 19.02.2021 (а.с.6 зворот, 7). 26.02.2021 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області від Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради надійшов лист від 25.02.2021 №12.01-27/1290/02 (а.с.13-14), в якому позивач повідомив, що департаментом на виконання рішення суду було направлено лист до виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.07.2020 № 12.01-27/4550/02. Відповідь виконавчого комітету Сумської міської ради на зазначений лист була не предметною та не вирішувала питання по суті. Відтак департамент листом від 21.07.2020 № 12.01-27/4993/02 повторно направив запит на отримання звіту про незалежну експертну оцінку майна, складеного приватним підприємством Експертно-консультаційний центр Альянс- 2000. Проте, на дату підготовки даного листа відповіді від виконавчого комітету Сумської міської ради департамент не отримав, а відтак у департаменту відсутні правові підстави для здійснення відповідної виплати позивачу по справі № 480/4535/19. Додатково департамент зазначив, що виконання рішення суду полягає лише у вжитті департаментом відповідних дій з отримання від виконавчого комітету Сумської міської ради необхідних документів, а саме звіту про незалежну експертну оцінку майна, складеного приватним підприємством Експертно- консультаційний центр Альянс - 2000, що фактично і було здійснено, адже департамент двічі направляв відповідні запити до виконавчого комітету Сумської міської ради, як до уповноваженого суб`єкта, з метою отримання звіту зазначеного вище. Враховуючи викладене, департаментом до моменту відкриття виконавчого провадження було виконано рішення суду у справі № 480/4535/19, адже вжито всіх можливих дій направлених на отримання звіту про незалежну експертну оцінку майна, складеного приватним підприємством Експертно- консультаційний центр Альянс - 2000, як то обумовлено в мотивувальній частині рішення суду. Враховуючи вищевикладене департамент вважає, що наявні підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконання рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження. Також до вказаного листа департаментом було додано листи адресовані виконавчому комітету Сумської міської ради та відповідь вказаної установи, на які йшлося посилання у листі від 25.02.2021 №12.01-27/1290/02 (а.с.10-12). 10.03.2021 на адресу відділу надійшло заперечення стягувача на пояснення боржника по виконавчому провадженню №64507334 (а.с.46). 10.03.2021 державним виконавцем на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження, винесено постанову про накладення на позивача штрафу в сумі 5100,00 грн. (а.с.45). Крім того в даній постанові встановлено новий строк виконання рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки рішення суду від 19.02.2020 року у справі № 480/4535/19 не виконано позивачем. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VIII. За змістом ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Отже, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, під час якого визначається розмір виконавчого збору. Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. Згідно з ч.4 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). У пункті 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України №512/5від 02.04.2012зазначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону №1404-VIII, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, у якій зазначається розмір та порядок стягнення такого. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2019 по справі №703/1086/17, від 28.04.2020 по справі №480/3452/19 та від 21.05.2020 по справі №336/2056/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Статтею 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі № 480/4535/19, скасовано відмову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, викладену у листі від 29.07.2019 р. № М-1686/120629 та зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2019 р. з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного судового рішення позивачем вчинялись дії а саме 06.07.2020 та 21.07.2020 направлено листи до виконавчого комітету Сумської міської ради, як до уповноваженого суб`єкта, з метою отримання звіту про незалежну експертну оцінку майна, складеного приватним підприємством Експертно-консультаційний центр Альянс - 2000. У свою чергу, звернення до виконавчого комітету Сумської міської ради боржником є лише одним із способів отримання звіту про незалежну експертну оцінку майна, а не фактом виконання рішення суду. Разом з тим, виконавче провадження №64507334 з примусового виконання вищевказаного рішення суду було відкрито 15.02.2021. Боржник рішення суду не виконав у встановлений десяти денний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Доказів того, що позивачем вчинялися заходи спрямовані на виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження до суду не надано, що свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин. Вказані обставини в їх сукупності свідчать про невиконання позивачем судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.07.2019 позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, фактично не було прийнято. Щодо постанови про накладення на боржника штрафу в межах виконавчого провадження ВП №64507334, суд апеляційної інстанції зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що, Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на реалізацію якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Частиною 2 статті 6 КАС України та положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»). Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що при винесенні оскаржуваних постанов державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом, а тому суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 268, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 480/3647/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк