Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/3866/20

Справа № 307/3866/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 листопада 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: судді-доповідачки Готри Т. Ю., суддів Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., за участю секретарки судового засідання Жганич К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Кохман Марія Василівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Гримут Павло Володимирович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування, визнання права власності на частку будинковолодіння та земельну ділянку, визнання частково недійсними договорів дарування нерухомого майна та внесення змін про зменшення розміру частки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Овсепян Кристина Адіківна, на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 лютого 2021 року, постановлену суддею Стецюк М.Д., в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Кохман М.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Гримут П.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування, визнання права власності на частку будинковолодіння та земельну ділянку, визнання частково недійсними договорів дарування нерухомого майна та внесення змін про зменшення розміру частки. Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д. від 15.02.2021, зокрема прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом ОСОБА_1 . У лютому 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Кохман М.В., подала до суду заяву про забезпечення цього позову. Заяву обґрунтувала тим, що предметом позову є нерухоме майно на яке порушено її право на спадкування від спадкодавця її батька ОСОБА_4 у вигляді по 1/4 частин будинковолодіння та присадибної ділянки, де вона з народження і дотепер проживає постійно, брала участь в облаштуванні будинковолодіння своєю працею та грішми. Відповідачка ОСОБА_2 яка є її бабусею, тобто матір`ю її покійного батька, внаслідок похилого віку (87 років) та знаходячись під психологічним тиском відповідачки ОСОБА_3 та її матері, які все життя проживають у м. Ужгороді, позбавили її права на законне спадкування частини будинку шляхом отримання нею свідоцтва про спадщину, оскільки в 2017 році незаконно зареєстрували спірний будинок у цілому за відповідачкою ОСОБА_2 , ще при житті її батька ОСОБА_4 , який мав безперечно право на спадкування 1/4 частини будинку після смерті свого батька - ОСОБА_5 , який помер у 2004 році. Стверджувала, що відповідачі скористались тим, що ні її дід, ні її батько не зареєстрували належним чином належну їм по закону частку будинку. Після смерті її батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом укладання договорів дарування будинку та присадибної ділянки 21.07.2020 власницею всього будинку стала відповідачка ОСОБА_3 , а відтак нотаріус відмовила їй в оформленні спадщини на будинок після смерті батька. Зазначала, що з метою захисту її законного права на спадкування необхідно вжити заходів забезпечення позову, оскільки у разі їх невжиття це може в подальшому утруднити поновлення порушених її прав та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду на її користь. Посилаючись на наведені обставини просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та забороною відповідачці ОСОБА_3 відчужувати житловий будинок АДРЕСА_1 . Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2021 цю заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду по суті спору. Застосовано зустрічне забезпечення, зобов`язавши ОСОБА_1 унести на депозитний рахунок суду суму зустрічного забезпечення в розмірі 9 000 грн протягом строку, що не перевищує десяти днів із дня постановлення ухвали та зобов`язано позивачку у зазначений строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Не погоджуючись із цією ухвалою суду відповідачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Овсепян К.А., подала на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності та необґрунтованості. Скарга мотивована тим, що місцевим судом належним чином не звернуто уваги на відсутність у заяві про забезпечення позову жодних обґрунтованих причин необхідності вжиття заходу забезпечення позову, оскільки вона не намагалася і не намагається відчужити спірне нерухоме майно, а доводи позивачки ґрунтуються виключно на власних припущеннях та не відповідають дійсним обставинам. З огляду на це просила оскаржену ухвалу суду скасувати. Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися. У судовому засіданні представниця відповідачки ОСОБА_3 адвокатка Овсепян К.А. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав наведених у ній. Позивачка ОСОБА_1 , її представниця адвокатка Кохман М.В. та інші учасники справи у судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому їх неявка, на думку колегії суддів і відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представниці відповідачки ОСОБА_3 адвокатки Овсепян К.А., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом установлено, що 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Кохман М.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Гримут П.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування, визнання права власності на частку будинковолодіння та земельну ділянку, визнання частково недійсними договорів дарування нерухомого майна та внесення змін про зменшення розміру частки. Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д. від 15.02.2021, зокрема прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом ОСОБА_1 . Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії. Приписами частини 2 цієї ж статті констатовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від ужиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії тощо. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Зазначені обставини є підставою позову та підлягають установленню та доведенню під час розгляду справи по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. З огляду на наведене, апеляційний суд уважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про вжиття заходу забезпечення даного позову, оскільки позивачка довела, що існують об`єктивні ризики реального невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду на її користь із приводу спірного домоволодіння, що наявна дійсно очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам й інтересам до ухвалення рішення у справі в разі можливого відчуження відповідачкою ОСОБА_3 даного будинку. Водночас колегія суддів ураховує і те, що вжитий місцевим судом захід забезпечення позову не порушує прав і законних інтересів інших учасників процесу, в тому числі і відповідачки ОСОБА_3 щодо володіння і користування даним будинковолодінням АДРЕСА_1 .. На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. За таких обставин оскаржувана ухвала є законною й обґрунтованою та підстав для її зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає. З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.375 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представниця адвокатеса Овсепян Кристина Адіківна, залишити без задоволення. Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 листопада 2021 року. Суддя-доповідачка Судді