Постанова 4818 № 640/1400/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 29 листопада 2021 року м. Харків справа №610/1400/21 провадження №22-ц/818/6480/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі Моторно (транспортне) страхове бюро України, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Тімонової В.М. в залі суду в місті Балаклія Харківської області (повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2021 року), - в с т а н о в и в: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24 травня 2021 року відкрито провадження у справі. У вересні 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2021 року клопотання задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у кримінальному провадженні №12020220000001203 від 07.10.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України (справа №638/6616/21). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що відсутні підстави для зупинення провадження у цивільній справі до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у кримінальному провадженні №12020220000001203, оскільки розгляд вказаної справи можливий і без вироку суду у кримінальній справі. Матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження позовних вимог про відшкодування шкоди. ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2021 року залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд вказаної цивільної справи передбачає з`ясування обставин, які мають значення для справи та правову оцінку правовідносин, що підлягають встановленню в межах кримінального провадження №12020220000001203 від 07.10.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України (справа №638/6616/21). Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Положеннями статті 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач просив суд: 1. стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на його користь 9676,09 грн. завданої матеріальної шкоди у зв`язку з лікуванням; 2. стягнути з Моторно (транспортного )страхового бюро України на його користь 483,80 грн. моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю; 3. стягнути солідарно з Моторно (транспортного)страхового бюро України та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь 210 000 грн. моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я; 4. стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на правову допомогу. Обгрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, ОСОБА_2 посилався на те, що його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29 серпня 2020 року, не встановлена. Наразі у Дзержинському районному суді міста Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження №12020220000001203 від 07.10.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України (справа №638/6616/21); вирок у справі відсутній. Відповідач вказує, що без встановлення його вини у вчиненні ДТП, відсутні підстави для стягнення з нього на користь позивача витрат на правову допомогу. ОСОБА_2 вважає, що у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи за вищевказаним позовом, наявні підстави для зупинення провадження у цивільній справі до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у кримінальному провадженні №12020220000001203 від 07.10.2020 року. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі №910/12694/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/57/17-ц, провадження № 61-22485св19. Колегія суддів зауважує, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення щодо того, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Відсутність остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні не є підставою, що унеможливлює вирішенню спору між сторонами щодо відшкодування шкоди, а саме страхових виплат. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»). Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала суду від 01 жовтня 2021 року постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Балаклійського районного суду Харківської області. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова