Ухвала КАС ВС № 200/14201/19-а

УХВАЛА 29 листопада 2021 року Київ справа №200/14201/19-а адміністративне провадження №К/9901/20282/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №200/14201/19-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу № 42470 від 27 червня 2014 року, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" та стягнути кошти за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42470 від 27 червня 2014 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, позов задоволено. 10 серпня 2020 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №200/14201/19-а. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №200/14201/19-а. В касаційній скарзі наявна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №200/14201/19-а до завершення їх перегляду у касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються. Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У зв`язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового рішення, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідне клопотання повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення. Оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви скаржника. Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18. При цьому, сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання. Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 355, 375 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №200/14201/19-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.В. Желєзний