Постанова 4855 № 640/2187/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2187/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23.10.2019 №0004164201. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року позов задоволено: Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 23.10.2019 №0004164201 Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при прийнятті рішення не було надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам по взаємовідносинам з ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» вбачається обрив ланцюга-постачання та нереальність здійснення фінансово-господарських операцій, оскільки всі постачальники-посередники товару з номенклатурою «кукурудза» в подальшому не придбавали, не виробляли, послуги оренди, зберігання не придбавали, власні складські приміщення відсутні. Крім того, одними з постачальників контрагента позивача є ТОВ «ЕРДЕН» та ТОВ «ЮГТОРГСНАБ», які систематично фігурують у ряді кримінальних проваджень. Постачальником товару для ТОВ «Зерно-Агротрейд» був виробник СФГ «Колос» (ПН 14246880), щодо якого відкрито кримінальне провадження від 11.08.2016 №42016270000000287 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво). Крім того, СФГ «Колос» є фігурантом кримінальних проваджень 2019 року. Враховуючи вищезазначене, податковий орган зазначає про можливість реалізації товару придбаного у фіктивних підприємств, так як для власного виробництва у ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» відсутні будь-які адміністративно-господарські можливості. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. 23 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Ухвалою Шостого апеляційного адіміністративного суду від 02 листопада 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу про проведення перевірки від 21.08.2019 №1700, направлень від 23.08.2019 №751, №752, від 18.09.2019 №47, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Зерно-Агротрейд» (код 38234181) по декларації за червень 2019 року (реєстраційний номер 9157774004 від 19.07.2019) з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за результатами якої складено акт від 20.09.2019 №124/28-10-42-01/38234181. Проведеною перевіркою встановлення порушення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року в сумі 1 077 395,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 125 562,00 грн., яка підлягає зменшенню, та до завищення суми яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 951 833,00 грн. Виявлені порушення, наслідком яких стало завищення позивачем задекларованих показників суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ґрунтується на аналізі фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ», що вказує на бетоварність господарських операцій. На підставі висновків акта перевірки Офісом великих платників податків Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0004164201, яким зменшено розмір від`ємного значення суми по податку на додану вартість у сумі 125 562,00 грн. За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 28.12.2019 №15018/6/99-00-05-05-02 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0004164201, а скаргу позивача - без задоволення. Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товару, наявні належні докази, що підтверджують транспортування придбаного товару, що здійснювалось за договором від 23.04.2019 №ЗАТ23042019/4П-К на умовах DAP (поставка до місця призначення) - ТОВ МСП «Ніка-Тера», м. Миколаїв, відповідно до правил Інкотермс. Суд першої інстанції вказав, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» спростовані наявними доказами в матеріалах справи. Первинні документи, складені позивачем з його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховується при обчисленні об`єкта оподаткування. Доказів недобросовісності платника (позивача), а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем не надано. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку. Згідно частину 2 статті 9 названого Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якбуло вірно встановлено судом першої інстанції, реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» при виконанні договору поставки від 23.04.2019 № ЗАТ23042019/4П-К та додаткових угод до нього, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність покупця кукурудзу 3-го класу, врожаю 2018 року, насипом, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити його вартість, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: видатковими накладними від 23.04.2019 №РН-0000374, від 24.04.2019 №РН-000378, від 24.04.2019 №РН-0000389; рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, картками аналізу зерна, випискою по рахунку №631, актом звірки взаємних розрахунків, товарно-транспортними накладними. ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» виписано на адресу позивача податкові накладні від 23.04.2019 №16 на загальну суму 294 771,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 49 128,52 грн., від 24.04.2019 №20 на загальну суму 789 106,28 грн., у тому числі податок на додану вартість 131 017,71 грн., від 24.04.2019 №21 на загальну суму 294 771,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 49 128,52 грн., від 24.04.2019 №21 на загальну суму 133 249, 25 грн., у тому числі податок на додану вартість 22 208, 21 грн., від 26.04.2019 №29 на загальну суму 325 353,42 грн., у тому числі податок на додану вартість 54 225,57 грн. При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству. Більше того, перед укладанням договору зі спірним контрагентом, позивачем отримано від ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» документи, що підтверджують факт придбання товару (кукурудзи) у ФГ «Колос». Суд першої інстанції окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених зі спірними контрагентами договорів, цілком обґрунтовано врахував те, що використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено доказами його подальшої реалізації (контракт від 09.07.2019 №ZAT/CORP_2018/19, укладений між позивачем та ANCOR INVESTMENT LIMITED, згідно якого позивач здійснював експорт сільськогосподарської продукції). Факт придбання послуг з перевалки та зберігання товару підтверджено договором від 23.08.2017 №405/НК-17 з додатками до нього. Колегія суддів, перевіряючи досліджені судом першої інстанції первинні документи, погоджується з його висновком про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих спірним контрагентом. Надані позивачем первинні документи містять достатньо обов`язкових реквізитів, які дозволяють ідентифікувати учасників і суть господарських правовідносин, оформлених ними. При цьому, податковий орган не висловлювався з приводу наявності недоліків в документах, що яким були опосередковані господарські операції. При цьому, в обґрунтування зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації про наявність кримінальних проваджень стосовно виробника кукурудзи СФГ «Колос» та постачальників ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» (ТОВ «ЕРДЕН» та ТОВ «ЮГТОРГСНАБ»), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді. Судом першої інстанції вірно не прийняті посилання відповідача на наявність відкритого кримінальне провадження від 11.08.2016 №42016270000000287 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво). Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України не створює наслідків для відповідальності у сфері справляння податків і зборів. У той же час аналіз суті та наслідків господарських операцій у податковому обліку повинен здійснюватися за правилами, встановленими Податковим кодексом України, з урахуванням пріоритетності застосування поряд з ним положень інших нормативно-правових актів лише в тій частині, що узгоджується з положеннями Податкового кодексу України. З приводу зазначеного, колегія суддів наголошує, що будь-яка інформація про наявність кримінальних проваджень стосовно виробника кукурудзи СФГ «Колос» та постачальників ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» (ТОВ «ЕРДЕН» та ТОВ «ЮГТОРГСНАБ») носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. При цьому, сам по собі факт того, що названі контрагенти по ланцюгу постачання фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту і не тягне за собою негативних правових наслідків для позивача. Безумовне доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Правова позиція із аналогічним застосуванням норм законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 826/18952/14 та від 16.06.2020 у справа № 806/1545/16. Отже, наведені податковим органом обставини, з огляду на правила формування податкового кредиту, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи. Більш того, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/робіт/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Зокрема, відзначається, що не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки лише з посиланням на обсяг матеріальних та трудових ресурсів контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а, від 11 червня 2018 року у справі № 826/4565/14, від 18 травня 2018 року у справі № П/811/1508/16, від 03 квітня 2018 року у справі № 2а-7462/10/2170, від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16. Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем суду не надано. Жодних іншиї належних доводів ніж зазначено в апеляційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у суді попередньої інстанції, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та контрагентами, є недостовірними та суперечливими, податковим органом також не представлено. Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і податковий орган, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0004164201. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.М. Єгорова, А.Г. Степанюк