Постанова 4855 № 620/3134/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3134/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клопот С.Л., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. при секретарі Хмарській К.І. за участю: представника відповідача: Лисиці О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Обрій-ІП» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Обрій-ІП» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Фермерське господарство «Обрій-ІП» (далі - Позивач, ФГ «Обрій-ІП») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідачі, ГУ ДПС у Чернігівській області, ДПС України) в якому просило суд: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області: - №2274018/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.11.2020; - №2274017/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 13.11.2020; - №2274016/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 15.11.2020; - №2274015/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 26.11.2020; - №2274014/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 29.11.2020.

2. Зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як підтверджується матеріалами справи, ФГ «Обрій-ІП» є юридичною особою, яка перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області. Основним видом діяльності позивача є коди КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур, овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней та інше. На виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, ФГ «Обрій-ІП» сформовано та подано контролюючому органу податкові накладні № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згодом, позивачем отримано квитанції, в яких зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена, оскільки «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано до контролюючого органу пояснення від 23.12.2020 №27 та копії документів, які підтверджують реальність господарської операції, щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (а.с.37-89). За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення (далі по тексту - оскаржувані рішення): - №2274018/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.11.2020; - №2274017/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 13.11.2020; - №2274016/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 15.11.2020; - №2274015/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 26.11.2020; - №2274014/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 29.11.2020, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Вважаючи оскаржувані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що платником не надано документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, ГУ ДПС у Чернігівській області правомірно визнано отримані підтверджуючі документи як такі, що надані в обсязі, недостатньому для прийняття рішення щодо реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201,16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняті рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обґрунтованими та правомірними і не підлягають скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520). Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Правовими положеннями п. 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п. 201.10 ПК України). Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Положеннями Порядку № 1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.п. 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі №560/435/19 (ЄДРСР 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У свою чергу, відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості. У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах №620/3556/18 (ЄДРСР 81857391), №815/2791/18 (ЄДРСР 81858145), від 14.05.2019 у справі №817/1356/18 (ЄДРСР 81727808), від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18 (ЄДРСР 81366622). Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі №816/2183/18 (ЄДРСР 85574619). Отже, в даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржувані рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних позивача є необґрунтованими та незаконними, а отже протиправно прийняті податковим органом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Як встановлено судом, підставою зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а не відповідність позивача критеріям ризиковості платника. Крім того варто зазначити, що, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку №1165), критерієм ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. З аналізу зазначеного критерію вбачається, що про ризиковість здійснення операцій свідчить саме одночасна наявність таких факторів як: відсутність товару, зазначеного в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Як вбачається, з наказу ДПС України від 03.02.2020 №67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції», оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС, код товару 1001 - «Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)» та код товару 1206 «Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене» дійсно містяться у переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач, у межах ведення господарської діяльності, здійснює заходи по вирощуванню такого товару, а отже, є виробником цього товару, а не придбаває його у інших суб`єктів господарювання, з огляду на що, одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до пункту 1 Критеріїв ризиковості, є неможливим. Отже, фактичні обставини справи свідчать, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача, з підстав відповідності операції Критеріям ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку №1165, є протиправними. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копій документів щодо податкових накладних, з копіями документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в яких надано письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність господарських операцій. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 ФГ «Обрій-ІП» і протиправно винесено оскаржувані рішення №2274018/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.11.2020; №2274017/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 13.11.2020; №2274016/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 15.11.2020; №2274015/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 26.11.2020; №2274014/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 29.11.2020, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року в справі № 300/148/19. Правовими положеннями ч.5 т. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо наданого судом першої інстанції аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», що як наслідок стало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції помилково надано оцінку господарській діяльності позивача та його контрагента, адже вказане не є предметом спірних правовідносин, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню шляхом скасування оскаржуваних рішень. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не витребувано у сторін рішення, які оскаржувалися позивачем та частину квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних позивача, що дає підстави для висновку про неналежне дослідження судом першої інстанції доказів по справі та неможливості надати їм правову оцінку. Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних позивача № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, сам факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Наведені обставини свідчать, що висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентом, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було. Суд вважає, що ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов`язання відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У даному випадку, задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні ФГ «Обрій-ІП» № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020, датою їх фактичного подання до реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. У зв`язку з викладеним, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати відповідних податкових накладних, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в реєстрації податкових накладних ФГ «Обрій-ІП», а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача № 31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020,. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14. Відповідно до пункту

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)». Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України). Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 28 375,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно. З огляду на задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає поверненню позивачу. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Обрій-ІП» - задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом Фермерського господарства «Обрій-ІП» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №2274018/32785879 від 29.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.11.2020 року, № 2274017/32785879 від 29.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 32 від 13.11.2020 року, № 2274016/32785879 від 29.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 15.11.2020, № 2274015/32785879 від 29.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 26.11.2020, №2274014/32785879 від 29.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 29.11.2020 року. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Фермерського господарства «Обрій-ІП» №31 від 12.11.2020, №32 від 13.11.2020, №34 від 15.11.2020, №35 від 26.11.2020, №36 від 29.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію. Стягнути на користь Фермерського господарства «Обрій-ІП» (ЄДРПОУ 32785879) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (ЄДРПОУ 43143966) шляхом їх безспірного списання сплачений при поданні позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі - 14 187,50 грн. (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім грн. 50 копійок). Стягнути на користь Фермерського господарства «Обрій-ІП» (ЄДРПОУ 32785879) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) шляхом їх безспірного списання сплачений при поданні позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі - 14 187,50 грн. (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім грн. 50 копійок). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 29.11.2021 року