Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/6121/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2021 року м. Чернівці Справа № 725/6121/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Лисака І.Н., суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б., секретар: Скрипка С.В., заявник/стягувач: акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржники: ОСОБА_1 , при розгляді справи за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Іщенко І.В., - В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 вересня 2021 року заяву Банку задоволено частково. Замінено стягувача по справі №2-1073/2008 з АКБСР «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк» у виконавчому листі Першотравневого районного суду м. Чернівці №2-1073/2008. Видано дублікат виконавчого листа, по справі №2-1073 від 18.08.2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк». В задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій її оскаржує лише в частині відмови в поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на обставини, викладені в заяві, просить задовольнити вимогу в якій було відмовлено. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи Провадження №22-ц/822/1095/21 апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлюються нормами ст.263 ЦПК України, яке їм відповідає. Оскаржувана ухвала суду мотивована тим, що дослідивши доводи заявника відносно поважності причин пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа та посилання на те, що АТ «Альфа-Банк» набуло права вимоги лише 03.12.2019 року, суд дійшов висновку, що заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає до задоволення, оскільки належних та переконливих доказів пропуску строку звернення виконавчих листів до виконання попередніми стягувачем АТ «Укрсоцбанк» з поважних причин, не маючи можливості пред`явити виконавчі документи до виконання в строк, заявник до суду не надав. Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 липня 2008 року було звернуто стягнення на майно ОСОБА_1 , а саме, квартиру АДРЕСА_1 і є предметом іпотеки за Іпотечним договором №789 від 28.02.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соломко В.В. та зареєстрованого в реєстрі №587. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Виконавчий лист по справі №2-1073/08 видано Чернівецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» 18 серпня 2008 року (а.с.17-18). Рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року за №5/2019. а також рішенням загальних зборів акціонерів AT «Альфа-Банк», протокол №4/2019 від 15.10.2019 року затверджено Передавальний акт на 11.10.2019 року, згідно якого, внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» до AT «Альфа-Банк», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року (а.с.7). 03.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №10681120104002827 про припинення AT «Укрсоцбанк» та дані про юридичних особу-правонаступника АТ «Альфа-Банк» (а.с.13-16). З листа Першого відділу ДВС у м. Чернівці від 16.08.2021 року №46656 вбачається, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні Першотравневого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці перебувало виконавче провадження № 26992622 з виконання виконавчого листа № 2-1073 від 18.08.2008 року Першотравневого районного суду м. Чернівці. 19.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа. Надати копії матеріалів виконавчого провадження та копії документів про їх відправлення неможливо, оскільки такі знищено (а.с.5). Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з частинами 1 і 5 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В силу ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. З огляду на зміст ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання. Згідно з ч.1 ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV (у редакції, чинній на дату винесення постанови про повернення виконавчого провадження стягувачу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Частиною 1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII (у редакції, чинній на дату звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення наведеного п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження №1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України). Положення статті 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII - положення статті 12 регулюють питання переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до підпункту 17.4 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, ч.1 ст.433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №2-2177/11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа є закінчення строку, встановленого для пред`явлення його до виконання і незаявлена вимога про поновлення цього строку. Про те, в силу диспозитивності цивільного процесу колегія суддів позбавлена можливості перегляду ухвали суду першої інстанції в частині, яка не оскаржується, на відповідність її вимог закону згідно правових висновків ВС в тотожних правовідносинах. Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів констатує, що на час відкриття виконавчого провадження №26992622 з виконання виконавчого листа 2-1073 від 18.08.2008 року та повернення виконавчого документа стягувачеві (постанова від 19.04.2016 року) був чинним ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV. Тоді як на час звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання набрав чинності і діяв ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII . Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV втратив чинності 05 жовтня 2016 року, крім ст.4 цього Закону («Інформаційне забезпечення виконавчого провадження») згідно пункту другого Прикінцевих і перехідних положень Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Заявляючи про поважність пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання Банк посилається на втрату цього виконавчого листа, надає лист Першого відділу ДВС у м. Чернівці від 16.08.2021 року, однак колегія суддів звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Банк, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС. Доводи заяви свідчать лише про те, що ні попередній стягувач, ні його правонаступник з правами та обов`язками попереднього фактично не цікавився ходом виконання судового рішення. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків у період із часу звернення до виконавчої служби по вересень 2021 року, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції. На переконання апеляційного суду отримання стягувачем інформації про повернення виконавчого листа і знищення виконавчого провадження через майже п`ять років після повернення виконавчого документа за відсутності будь-яких даних про вжиття стягувачем заходів, які б свідчили про його зацікавленість у виконанні рішення суду на його користь, не можуть нівелюватися зміною кредитора (стягувача) у правовідносинах, отже не є поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання. Оскільки відсутні підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання слід було відмовити. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 вересня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий підпис /І.Н. Лисак/ Судді підписи /А.І. Владичан, Перепелюк І.Б./