Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/5538/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5538/21 Номер провадження 33/814/656/21Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. Категорія ст.173 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та звільнено від адміністративної відповідальності, з обмеженням оголошення усного зауваженням. Провадження по справі закрито. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за те, що він 27 вересня 2021 року о 17:56 год., перебуваючи за адресою: м. Полтава вул. Зіньківська, буд. 6/1А, облив пивом автомобіль марки Skoda Octavia А5, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП, - дрібне хуліганство. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що працівниками поліції не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Постанову вважає незаконною, оскільки дільничний офіцер поліції не надав йому можливості скористатися своїм правом на отримання юридичної допомоги адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, передбаченим ст.268 КУпАП, та, таким чином, порушив порядок розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення порушника та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2021 року о 17:56 год., ОСОБА_1 , перебуваючи на автостоянці внутрішнього двору ТРЦ «Київ» за адресою: м. Полтава вул. Зіньківська, буд. 6/1А, в присутності двох свідків, облив пивом автомобіль марки Skoda Octavia А5, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Диспозицією ст.173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу. Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №141988 від 04 жовтня 2021 року, у порушення вимог ст.268 КУпАП, дільничний офіцер поліції ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Культенко О.С. на неодноразові прохання ОСОБА_1 викликати адвоката належним чином не відреагував та не вжив жодних заходів щодо надання останньому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. На думку суду, такі дії дільничного офіцера поліції порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і, тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі №524/9827/16-а. Крім того, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суддя суду першої інстанції, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №141988 від 04 жовтня 2021 року (а.с.1), послався на інші письмові докази, зокрема копії рапорту старшого інспектора - чергового ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Добряка Д.Ю. (а.с.3); протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27 вересня 2021 року (а.с.4); письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 (а.с.5), свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6,7), які не засвідченні належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи викладене, вважаю висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, необґрунтованим, оскільки під час розгляду справи останнім було неповно з`ясовано обставин, які мають значення для справи, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, звільнення від адміністративної відповідальності, з обмеженням оголошення усного зауваження, та закриття провадження по справі - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.247 та 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнення від адміністративної відповідальності, з обмеженням оголошення усного зауваження, та закриття провадження по справі - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко