Ухвала КЦС ВС № 758/15929/18-ц
від 22.11.2021 · ЦивільнаУ х в а л а 22 листопада 2021 року м. Київ справа № 758/15929/18 провадження № 61-17936ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнарьова Євгенія Ігоровича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії щодо зняття арешту зі всього майна та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення відмовлено. У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнарьов Є. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 04 листопада 2021 року. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. З огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали суду про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 21 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Отже, касаційному оскарженню не підлягають ухвали, що зазначені у пункті 21 частини першої статті 353 ЦПК України. Помилкове зазначення у резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року про можливість її оскарження у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, не є підставою для невиконання вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення (пункт 21 частини першої статті 353 ЦПК України), не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнарьова Євгенія Ігоровича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії щодо зняття арешту з усього майна та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна відмовити. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара